У Запоріжжі відкрилася виставка робіт міського творчого об’єднання “Колорит” – “З любов’ю до життя”, Про те, як творчість допомагає митцям переживати складні часи – у матеріалі.

Від яскравих пейзажів до портретів, які випромінюють тепло. Тут кожна картина – це фактично послання про те, як важливо зберігати любов і радість навіть у найтемніші дні. На виставці представлено роботи 21 художника. І кожна з картин має свою історію. Для Інеси Воронової мистецтво стало й своєрідною арт-терапією. За її словами, це врятувало її у складні часи ще під час ковіду та продовжує заспокоювати зараз. “Червень-23” – це картина, яка має тяжку історію. Художниця створила її після трагічних подій, коли окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС, бо ця трагедія торкнулася не лише природи, а й особисто її родини.

“Родина мого чоловіка родом з Нової Каховки. Це для нас була така подія дуже моторошна і шокуюча. Там у нас діти виросли, вони влітку час проводили і племінники, – згадує пані Інеса. – Нова Каховка для нас це рідне місто. Ну і потім коли ще постійно нас шантажують нашою Запорізькою АЕС… Це дуже така подія була, яка мене спонтанно надихнула на ту роботу.”

За словами організаторів, любов до життя – це те, що дає сили для творчості та усвідомлення реальності. Ольга Хар’якова ділиться: на початку великої війни писала картини для себе, щоб заспокоїтися, пережити емоції та не втратити рівновагу.

“Коли почались перші неділі, дуже у мене рвало душу. У мене є роботи, які я створювала, і які я досі нікому не показувала. Це такі бурхливі душевні муки були,” – ділиться заступниця голови Запорізького об’єднання художників “Колорит” Ольга Хар’якова.

Художниця Марина Зубкова розповідає зворушливу історію свого дідуся, запорізького козака, який у 60-х роках зі своїми друзями доглядав за Запорізьким дубом. Щоб зафіксувати ці спогади, по фотографіях, які збереглися, художниця написала картину, що спонукає її і далі вивчати нашу історію. Тож на виставці вона показала серію портретів жінок із різних куточків України, виконаних в стилі старовинних майстрів.

“Жінка – вона берегиня нашого роду. Вона молиться, оберігає, чекає, любить. Будь то мати, будь то дружина, будь то сестра, донька – і мені хочеться передати ці емоції, ці традиції, які зберігають наші жінки,” – розповідає вона. 

Ця виставка доводить, що митці вміють бачити прекрасне навіть у найскладніші часи. Це надихає й нагадує: кожен із нас здатен додати трохи світла у цей світ, зазначають відвідувачі.

“Хочу подякувати кожному митцю і кожному мешканцю, який сьогодні прийшов. Хто не просто говорить, що культура на часі завжди, а хто своєю роботою, залученністю і своєю небайдужістю це доводить, – дякує секретар міськради Регіна Харченко. – Тому що саме за цю культуру, за те, щоб ми могли творити, переосмислювати, створювати нові шедеври і нові сенси – воюють наші хлопці.”

Війна знищує багато чого, але не здатна знищити творчість та любов до життя, впевнені митці. Переконатись у цьому може кожен охочий, відвідавши експозицію у виставковій залі Спілки фотохудожників у будні  з 10:00 до 17:00.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі