У Запоріжжі відбулось чергове засідання робочої групи з підготовки Програми розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на 2024-2030 роки. Для цього попередньо провели опитування серед запоріжців та проаналізували вже затверджені мовні програми інших міст. Детальніше – у матеріалі.

До складу робочої групи увійшли представники влади, освіти, культури та науки. Також до обговорення долучився Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Ключовим завданням представники робочої групи вважають створення умов, які допоможуть запоріжцям з легкістю перейти на українську мову у побутовому та діловому спілкуванні.

“Завдання перше — це заходи щодо здійснення системного моніторингу мовної ситуації в місті. Завдання друге — це сформовані комплексні заходи, спрямовані на підвищення культури, мовлення мешканців міста, до реалізації яких як комунальні заклади, так і заклади освіти і громадські організації і волонтери, – розповідає в. о. міського голови, секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко, – для формування цілісного, україномовного інформаційно-культурного простору, в проєкті програми передбачено системну роботу з популяризації української культури, історичної спадщини, а також підтримки громадських ініціатив, спрямованих на поширення та популяризацію української мови. До проєкту програми внесено й завдання чотири — зміцнення статусу та розвиток ділової української мови.”

“Будь-яка загроза державній мові означає загрозу національній безпеці. Тому лагідність — це минуле. У нас наступальна українізація. Ми забезпечуємо права громадян на отримання інформації та інформації державною мовою в усіх сферах суспільного життя, – наголошує Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, – і чим більше української мови буде на вулиці, тим більше буде її вдома, тим більше буде її в церкві, тим більше її буде серед чиновників.”

Під час засідання обговорили можливі методи для заохочення містян до використання української мови в різних сферах життя. Зокрема, надавати підтримку громадським ініціативам щодо поширення та популяризації української мови, проводити культурно-просвітницькі заходи, здійснювати моніторинг дотримання норм мовного закону.

“Зараз дуже багато людей потребує допомоги у вивченні української мови на живому, народному рівні. Тут треба дуже обережно діяти. У нас більше 200 тис ВПО, з районів, які можливо не були україномовними. Їх треба поступово долучати до безкоштовних курсів вивчення української мови. І ці курси не повинні бути загальнонаукові, теоретичні, а чисто практичні, – запевняє завідувачка кафедри українознавства ЗНУ Ольга Стадніченко, – так само дуже треба нам звернути увагу на сферу сервісу, медицини.”

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі