Після нетривалого розквіту української творчості та культури, радянська влада з новою силою запустила репресивну машину, щоб знищити “незручних” для системи людей. Під її жорна потрапили не лише українські політики та громадські діячі, але й багато митців, поетів, письменників.

Початком террору, який пізніше назвуть “Червоним ренессансом” вважають травень 1933 року. Тоді КДБ довело до самогубства письменника та публіциста Миколу Хвильового. Пізніше у нього вдома знайдуть апаратуру для прослуховування, якою були пронизані стіни будинку.

Радянські “трійки НКВС” присуджували діячам української культури “контрреволюційну діяльність”, за яку вони отримували терміни каторги чи ув’язнення в таборах. Кульмінацією терору став масовий розстріл митців.

3 листопада 1937 року, в карельському урочищі Сандармох були розстріляні 134 людини. За офіційними документами, вони були класифіковані як “українські буржуазні націоналісти”.

Ця трагедія забрала життя численних видатних особистостей, серед яких були:

• Лесь Курбас — фундатор модерного українського театру,
• Володимир Чехівський — український політик і громадський діяч,
• Валер’ян Підмогильний — відомий український прозаїк,
• Микола Куліш — драматург, громадський і освітянський діяч,
• Микола Зеров—  лідер групи “неокласики” і видатний поет,
• Матвій Яворський — історик і політичний діяч,
• Павло Филипович — поет і літературознавець,
• та багато інших…

Загалом, в 1930-х роках в Сандармоху органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб різних національностей. На сьогоднішній день на площі 10 гектарів знайдено 236 розстрільних ям.

За обліком Об’єднання українських письменників “Слово”, у 1930 році публікували свої твори 259 українських письменників. Проте, після 1938 року ця кількість різко зменшилася, і лише 36 письменників продовжували публікацію своїх творів. За висновками організації, серед “зниклих” 223 письменників, 192 стали жертвами репресійних заходів режиму, які часто закінчувалися їхнім розстрілом або висилкою в табори з подальшою смертю. Ще 16 письменників зникли безвісти, а 8 вирішили завершити своє життя самогубством.

Ці загальні дані відповідають інформації, яку можна знайти в мартиролозі українських письменників “Олтар скорботи”. Цей документ був складений під керівництвом Олекса Мусієнка і містить перелік 246 письменників, які стали жертвами сталінського терору.

Ця кількість значно перевищує загальну кількість українських письменників, які були репресовані іншими режимами, включаючи період нацистської окупації (55), брежнєвську епоху (29), Російську імперію (11), Австро-Угорщину (3) та інші історичні періоди. Інші джерела також вказують на репресії щодо 228 із 260 українських письменників.

Виявлення місця розстрілів в’язнів Соловецького етапу в Сандармоху стало можливим завдяки дослідженням Юрія Дмітрієва, члена правозахисного товариства “Меморіал”. Тут була закатована більшість українських митців і політичних діячів початку 20 століття, і ці страшні події пізніше були названі “Розстріляним відродженням”, або ж “Червоним ренесансом”, – цим самим вшановуючи пам’ять загиблих.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі