У Запоріжжі діє осередок в’язальниць БФ “Чарівниці добра”. Рукодільниці безплатно в’яжуть та передають вироби для військових, а також дітей-сиріт, вимушених переселенців і літніх людей. Серед досягнень фонду є навіть найбільший прапор України. Створюють “Чарівниці добра” й інші речі – шкарпетки, шапки для наших захисників, дитячі іграшки. Більше про майстринь спиці й гачка – у нашому матеріалі. 

Фонд зареєстрований в Чернігові, але його міні-осередки діють в 14 містах України, зокрема й у Запоріжжі. В’язальниці місцевого осередку збираються на чергову зустріч у ВОНА-хабі. З собою приносять все, що нещодавно зв’язали. 

Усі ці речі рукодільниці передають нашим захисникам, літнім людям, а також дітям-сиротам і дітям з інвалідністю. Найбільшим досягненням фонду є в’язаний прапор України, занесений до Книги рекордів України як найдовший та найважчий стяг. 

Завдовжки він був понад 30, а завширшки більш ніж 20 метрів і складався з окремих в’язаних «пледів». Над ним працювали понад 300 майстринь з різних куточків України і навіть за кордоном. Пані Тетяна пишається, що разом з іншими в’язальницями із Запоріжжя брала участь у його створенні.

“Особисто сама зв’язала плед, це було 6 квадратів “50 на 50”, жовтого і синього кольору. Одна моя робота потрапила до нашого запорізького прапору, я вив’язувала квадрат з написом Запоріжжя, – пригадує пані Тетяна Галуза, – цікава робота була, бо треба було знайти, яким буде орнамент, як вив’язати, щоб він входив в регламент “50 на 50” квадрат, як підібрати спиці, нитки. Треба було використовувати тільки ті, які використовувалися взагалі. Збирали ці квадрати в великий фрагмент від Запоріжжя, який потім був відправлений до Чернігова.”

“Потім ці пледи були розшиті і передані до дитячих будинків. В обласний будинок-інтернат ми передали 41 плед, якими вони зараз користуються, – розповідає координаторка БФ “Чарівниці добра” в Запоріжжі Вікторія Риженко, – до речі, в нас залишалися квадрати з пледу, Анастасія їх зшила, і ми їх передали до театру, де займаються люди з інвалідністю.”

Один з пледів з вишитою назвою “Запоріжжя” майстрині залишили, аби після війни передати до музею. Створюють “Чарівниці добра” також іграшки. Вимушена переселенка Світлана раніше в’язала лише одяг, іграшки шила. Тепер в’яже їх гачком. Розповідає, іноді одну можна зробити за кілька днів, а інколи потрібен тиждень-два.

“Почала в’язати іграшки, спочатку щось простеньке, а потім почала придумувати сама, свої схеми. Хотілося б, щоб ближче до хлопців, патріотичне в’яжу, різне, – ділиться пані Світлана, – думаєш, щоб воно гарно получилося, думаєш, хто її триматиме в руках, щоб людині було приємно, про перемогу в першу чергу. Я хотіла б, щоб ці іграшки пішли на дрони.”

“Чарівниці добра” передають волонтерам в’язані іграшки для проведення лотерей, а виручені кошти спрямовуються на закупівлі для військових. Чарівних іграшкових красунь створює й пані Людмила. Каже, в’язанням займається з 8 років. Свого часу робила це спицями, а потім опанувала і гачок.

“Дякуючи інтернету побачила іграшку, дуже зацікавилася, почала в’язати. Була дуже велика колекція в мене іграшок. Коли воно з охотою починаєш працювати, хочеться швидше, кожна вільна хвилинка – береш гачок. Речі іноді повністю в’язані, в мене також були військові, котики військові, ми передавали на передову хлопцям і в госпіталь, котики-муркотики.”

З початку повномасштабного вторгнення допомога в’язаними виробами зосереджена переважно на наших захисниках. Для них виготовляють шкарпетки, в тому числі й адаптивні для поранених, шапки, жилети, бафи, теплі паски та спеціальні рукавички для стрільби. 

За цей час вже передано понад 1000 пар в’язаних шкарпеток. Продовжують цю роботу і зараз. Для в’язання шкарпеток використовують, зокрема, спеціальну пряжу.

“З неї виходять тоненькі шкарпетки, які можна взувати в буци високі. Ми завжди в’язали їх високими, щоб хлопцям було зручно, – розповідає координаторка запорізького осередку Вікторія Риженко, – вони дуже зносостійкі, вбирають вологу і довго не протираються. Це дуже гарні шкарпетки, але на них потрібна шкарпеткова пряжа, вона недешева і в нас завжди потреба в цій шкарпетковій пряжі.”

“Чарівниці добра” потребують й іншої пряжі. Будуть раді будь-якій допомозі. Головне, щоб нитки були новими – від цього залежить якість в’язаних виробів.

“Ми продовжуємо нашу роботу, все у нас повністю на благодійній основі, дівчата в’яжуть багато із своєї пряжі, в нас немає спонсорів, ми самі шукаємо їх, – ділиться пані Вікторія, – завжди раді новим дівчатам, тим, хто допоможе пряжею, бо самі шукаємо все. Ми завжди раді: можна купити пряжу нам передати, можна написати в соцмережі, ми зараз зосереджені на новій пряжі.”

Літніх людей з числа вимушених переселенців рукодільниці також постійно підтримують теплими в’язаними речами в гуртожитках і шелтерах. Передають вироби і до геріатричних пансіонатів. Ккрім цього, “Чарівниці добра” створюють сувенірну продукцію – браслети, брелоки та сердечка в патріотичних кольорах.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі