Допомогти кожній безпритульній тварині прагне 5-річна Софія Фортус із Запоріжжя. Маленька зоозахисниця докладає зусиль, аби чотирилапі безхатьки не були голодними. Привозить разом з батьками корм для тварин в притулках та тих, які мешкають в зоохостелі Запорізького дитячого ботсаду. А ще разом з батьками та волонтерами допомагає шукати хвостатих, які загубилися в результаті ворожої атаки на місто цьогоріч 22 березня. Зокрема, одна з них завдяки Софійці вже повернулась до своєї господарки, що мешкає в одному з багатоквартирних будинків, який постраждав від ракетного удару.

П’ятирічна Софійка Фортус всебічно розвинена дитина. Їй дуже подобається малювати, співати і танцювати. І навіть в такому юному віці вже грає в театрі. А ще Соня – дівчинка з великим серцем. Вона зоозахисниця. Софійка дуже любить тварин. В сумочці завжди носить із собою корм, аби нагодувати, наприклад, безпритульного котика, який трапляється на її шляху. Не оминає увагою  і птахів. А вдома в дівчинки справжній зоокуточок: папуга, морські свинки, коти, собаки й рибки. 

Софійка добре пам’ятає цьогорічне 22 березня. Того дня Запоріжжя  зазнало масованої ворожої атаки. Зокрема, постраждав і цей багатоквартирний будинок.

“Начали стрілять ракети і під’їзд порушили, – згадує Софійка. – Ще коли під’їзд порушили, там залишилися котики, яких ми кормили. Ми знайшли одного котика і хочемо повернути йому господаря.” 

Разом з батьками та волонтерами Софійка допомагала шукати хвостатих, які загубилися в результаті ворожої атаки на місто. Зокрема, півторарічний котик Пірат завдяки цій маленькій зоозахисниці вже повернувся до своєї господарки.

Пані Любов – мешканка багатоквартирного будинку, який постраждав від ракетного удару і господарка кота Пірата. За її словами, кіт зараз дуже боїться виходити на вулицю. Відновлюватися  від отриманого через обстріли стресу і Пірат, і його господарка будуть ще довго.

“Такі були вибухи, – згадує мешканка постраждалого внаслідок ракетного удару будинку Любов Маєвська, – ми сиділи, а тоді кажу, ні, пішли на вулицю. І ми зібралися, схопили кошеня, кинулися через під’їзд пішки, добігли до другого поверху, а тут як вдарило. Під наш будинок ракета прилетіла, ми вискочили, кошеня вискочило з рук, ми з чоловіком побігли, шукали, його нема, і ми давай тікати. Самі за машину побігли, тоді повернулися, коли все це пройшло, шукали в дворі, його немає, казала всім, хто найде, поверне. І тільки на другий чи третій день… Дякую цій маленькій дівчинці, що вона знайшла.”

Батьки Соні розповідають: любов до тварин в їхньої донечки чи не від народження.  Маленька зоозахисниця опікується кожною. Тим паче зараз, під час війни.

“Вирішила допомагати, якщо якась трапляється біда, вона не залишається осторонь, хоче поїхати допомогти якимсь тваринкам, які потрапили в біду, – ділиться батько Софії Олександр Фортус. – В нас тут живуть багато друзів, ми проїжджаємо мимо цього  будинку щодня, бо живемо недалеко, Соня по новинах впізнала цей будинок, каже, давай поїдемо, бо там всі тваринки злякалися, вони розбіглися, треба їх погодувати, допомогти знайти їх хазяїв, тому ми вирішили так і зробити.”

Волонтери громадської організації “ROTARACT клуб Запоріжжя-Хортиця” разом з рятувальниками привезли сухий та вологий корм для пухнастиків цього багатоквартирного будинку, частково пошкодженого  внаслідок “прильоту”, а також для дворових котів. Волонтери та родина Фортус не забувають про тварин і на прифронтових територіях. З рятувальниками постійно передають туди корм. Цього разу надзвичайники привезли смаколики для котиків.

Корму потребують і собаки, які нині подекуди зграями бігають вулицями прифронтового Оріхова.

“Тварин дуже багато бігає по вулиці, – розповідає заступник начальника 20-ї ДПРЧ м. Оріхів Дмитро Мальований, – і корм також, а що їм тут їсти? Люди приходять, в нас хліб остається, буває, ми їм кажемо, візьміть собакам. Стаями, буває, собаки бігають, коти, до нас теж часто заходять, є в нас наші улюбленці, які тут живуть, а є ті, що заходять.”

Софійка з татом організували збір кормів для всіх тварин з прифронтових територій, які потерпають від ворожих обстрілів.

“Ми з перших днів війни волонтеримо, – каже батько Софії, – дитина не хотіла бути байдужою, хотіла долучитися до цього всього, стала зооволонтеркою і допомагає всім тваринкам, бо вона їх любить. Хочемо організувати збір кормів для всіх тваринок з прифронтових територій. Якщо в кого є можливість, долучайтеся до цього збору, привозьте нам корми, ми все передамо.”

Також Софійка разом з батьками відвозить корм і до запорізьких притулків, де утримуються хвостаті безхатьки. Не забуває родина Фортус і про чотирилапих, які мешкають в зоохостелі Запорізького дитячого ботанічного саду.

“Оскільки Соня в нас не тільки зооволонтер, а ще й актриса, свою першу зарплатню, яку вона отримала в театрі, Соня вирішила витратити й допомогти тваринкам, які живуть в Запоріжжі в зоохостелі, – розповіла мама Соні Маріанна Фортус. – Ми придбали корм і привезли до наших друзів, аби вони годували, і наші пухнастики, які не мають дому, господарів, могли теж щось їсти смачно і корисно.”

Родина Софійки допомагає і нашим захисникам.

“Я збираю пакунки, – ділиться Софія, – бо ми з татом допомагаємо військовим, бо ми волонтери, ми родина театру і родина волонтерів. Я кладу туди цукерочки, компотик, який бабуся варить. На війні, щоб вони були здорові. Щоб наблизити перемогу.”

Соня мріє, щоб в кожної безпритульної тваринки був господар. А найбільше бажання цієї крихітки, як і всіх українців, – наша найшвидша перемога.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі