У Широківській громаді нині проживає близько 9 тисяч вимушених переселенців, які приїхали сюди з 11 областей України. Тут люди отримують всі необхідні послуги: освітні, медичні, соціальні, комунальні. Також для них діють різноманітні програми допомоги. 

Навесні 2022 в Широківську громаду переїхала багатодітна родина Олени Парило. Залишатися з чотирма дітьми в охопленому вогнем місті не було жодної можливості, розповідає жінка.

“Нас почали обстрілювать 3 березня, дитині якраз було місяць, – згадує вимушена переселенка з м. Гуляйполе Олена Парило. – До погріба треба було добиратись через дім, ми босі бігли, в погріб спустили всі медикаменти, тому що 4 дітей; всі першої необхідності речі, іграшки, зошити. Діти понімали, що воно таке, але мені, як мамі, було страшно, щоб не нарушилась психіка. Ми сиділи під лампадками, щоб дітей могли отвлекать чимось.”

А 24 березня родина виїхала з Гуляйполя. З напрямком не вагались – до Широкого, адже звідси родом мати Олени.

“Я вже знала, куди мені їхать, куди везти своїх дітей, – каже Олена Парило. – Чоловік за ніч знайшов машину, ми заплатили 8 тисяч, щоб нас вивезли сюди.  Ми приїхали, вже було натоплено, вже було прибрано. Да, дом нехай не ахті, дом потребує дуже хорошого ремонту, але спасибі на тому, що в моїх дітей є криша над головою.”

Загалом забезпечення житлом вимушених переселенців – одне з пріоритетних питань у Широківській громаді. В селі Миколай-Поле шість родин із Запорізької, Донецької та Луганської областей заселились у переоблаштовані під гуртожиток приміщення сільської амбулаторії. Проживання – на безоплатній основі, умови – кращі, ніж очікували, кажуть люди.

“Повірте, тут найкращі умови, – ділиться вимушена переселенка з м. Пологи Тетяна Кирилова. – Ми приїхали без нічого, з одним пакуночком. Громада нас всім забезпечила. Ви самі бачите, від ложки й чашки, сковорідки й каструлі. Ми нічого самі не купляли. Також громада забезпечила пральними машинками, сушильними. Є гаряча вода, є навіть поручні для для інвалідів, так що комфортно, до засобів гігієни.”

“Я попросив свою Якимівську громаду, у нас тут у Запоріжжі є і Якимівська громада, – розповідає вимушений переселенець із смт. Якимівка Олександр Федчак, – голова, Правосуд Олександр Євгенович, договорився з Коротенко, і мені одразу надали оцю кімнату. Дуже добре.”

У сільських центрах первинної медико-санітарної допомоги переселенці отримують необхідні медичні послуги. З сімейними лікарями більшість підписала декларації. Саме для допомогти ВПО перед медиками тут  поставили завдання – опанувати нову спеціалізацію, адже, крім терапевтичних, люди, які були змушені тікати від війни, часто звертаються з психологічними проблемами, – розповідає лікар Владислав Іващенко.

“І зараз сімейні лікарі навіть проходять спеціальні курси по психологічній підтримці, – каже лікар сімейної медицини с. Миколай-Поле Широківської громади Владислав Іващенко, – тому що переселенців дуже багато, і психологів на всіх не вистачає. Тому сімейний лікар, як і психолог, приймає їх особисто на прийомі.”

Не виникає проблем у переселенців і з працевлаштуванням. Корисна справа знайдеться для всіх, а тим більше зі знаннями та вміннями кваліфікованих спеціалістів. Тож новим жителям тут завжди раді, – кажуть у громаді.