Майже чотири роки самотні літні люди з Оріхівської громади проживають в одному із запорізьких шелтерів

14.01.2026, 15:43

Поділитися:

У 22-му їх вивезла з зони активних бойових дій тамтешня соціальна служба. Вже тут, у Запоріжжі, за ними доглядає ціла команда фахівців: оріхівські соцпрацівники, психологи, медики.

Дізнатись про здоров’я, спитати, чим допомогти, що купити в крамниці чи аптеці — щоденне коло турбот соцпрацівниць шелтера. Їх тут троє, піклуються про двадцятьох самотніх людей похилого віку.

У кожної жінки тут своя історія. Майже всі вони фактично залишились без рідних. Декого волонтери витягували з-під уламків розбитих будинків. У шелтері для них зробили для них ремонт і занедбану будівлю, за допомоги Оріхівської адміністрації, перетворили на затишний осередок.

А за здоров’ям стареньких стежить медична сестра. Разом із ними – шість днів на тиждень.

На кожного пенсіонера заведені особисті медичні справи. Сімейний лікар регулярно обстежує своїх підопічних.

Вже тут, у Запоріжжі, незрячій Світлані Терентіївні зробили операцію на оці й провернули зір.

На сніданок — піца із запіканкою, на обід — суп із курятини, смажена печінка з макаронами й компот. Триразове гаряче харчування — у центрі безплатне. Тетяна Василівна – досвідчений кухар, у професії 30 років і знає, чим порадувати стареньких. Порається на кухні не сама — допомагають соцпрацівниці.

Бабусям також допомагають прати речі й купатися. Особлива увага — лежачим. Їх у центрі двоє. А розчистити сніг біля входу, або щось полагодити — це справа Анатолія.

Ті, хто доглядає за старенькими, також полишили в Оріхові свої домівки. І кажуть, що переживають схожі почуття, й сумують разом із підопічними за рідним домом. Тому й намагаються створити тут, у центрі, затишну, домашню, атмосферу.

Допомагають своїм підопічним і з оформленням документів – ВПО, пенсій, рахунків у банку. Тобто турбота про людей — всебічна.

А жінки дуже вдячні своїм благодійникам. І легкі на сльози все ж намагаються посміхатися. Так і живуть оріхівці однією сім’єю — в атмосфері дружби й турботи. І всі разом прагнуть дочекатися миру та повернутися додому – у своє рідне місто, звільнене від ворога та відбудоване.