Нові острови, кам’яні гряди та масова загибель риби – саме з такими наслідками зіштовхнулося Запоріжжя після зниження рівня води у Дніпрі. Це відбувається через пошкоджені внаслідок російських обстрілів шандори на Каховській греблі. Відтак вода безперешкодно витікає далі за течією у море. Як змінилась екологічна ситуація на Дніпрі та яких ще наслідків зниження рівня води чекати – у матеріалі.

Острів протяжністю близько 60 метрів виник внаслідок зниження рівня води у Дніпрі. У Національному заповіднику “Хортиця” зазначають, подібні кам’яні виступи з’являються по всій довжині річки. Додають, для острова Хортиця такі коливання не завдають критичної шкоди, фактично вода повернулася до свого історичного рівня.

“Зараз рівень води впав вже майже до мертвого рівня так званого Каховського водосховища. – пояснює науковий співробітник сектору охорони природи НЗ “Хортиця” Михайло Муленко. – Тобто ми спостерігаємо рівень води, який був тут, навколо Хортиці, до 1958 року. Це історичний рівень води. Ми можемо прочитати у того ж Новицького, що можна було навколо Хортиці обійти по піщаному пляжу. От зараз це ми і спостерігаємо.” 

Для деяких представників місцевої фауни, таких як лисиці та єнотоподібні собаки, зниження рівня води виявилось навіть корисним. Вони харчуються загиблою рибою, тим самим запобігаючи екологічній катастрофі. А ось іншим видам – обміління значно зашкодило.

“В нас зникли нерестилища, – каже Михайло Муленко. – Хортиця здавна була нерестилищем для риби. Це були водно-болотні угіддя, тобто тут зимували і гніздилися водні птахи. Зараз цього не буде. Цього року ми вже знаємо, що цього не буде, тому що навіть якщо рівень зараз збільшити до того, який був, вже пішли такі незворотні процеси, треба час, щоб воно відновилося.”

Наразі рибі немає де відгодовуватися, розмножуватися та перечікувати зиму, зазначають у Держрибагентстві. Це спостерігається, зокрема, в акваторії Каховського водосховища.

Найбільше від зниження рівня води страждають плотва та карась. Станом на 30 січня 2023 року сума збитків, завданих біоресурсам, вже перетнула позначку у 107 мільйонів гривень. Найбільша кількість загиблої риби спостерігається на островах Дніпровської гряди і обчислюється десятками тонн. Такі втрати можуть призвести до значних проблем у майбутньому.

“Якщо нерестовища, наприклад, будуть осушені один рік, що ми матимемо, – пояснює головний спеціаліст відділу іхтіології Держрибагентства у Запорізькій області Максим Бронзюк. – З однієї сторони, це буде вимерзання ґрунтів, так зване лідування водойм, і це може позитивно сказатися саме на водоймі. Тобто деяка кількість паразитів загине. З іншого боку, ми втратимо одне покоління біоресурсів. Тобто риба не віднереститься. Якщо ситуація не покращиться найближчим часом, з вірогідністю майже 100% ми втратимо 1 покоління риби саме у водосховищі.”

Наприкінці січня 2023 року у Запоріжжі було створено спеціальну робочу групу. До її складу увійшли представники ветеринарної служби, обласних департаментів захисту довкілля та агропромислового розвитку, Національного заповідника “Хортиця” та органів місцевого самоврядування. Група має контролювати ситуацію на Каховському водосховищі та вздовж річки Дніпро. Як зазначають в обладміністрації, зниження рівня водойми впливає не лише на екологію, можуть виникнути проблеми із забезпеченням питною водою окремих громад.

Робоча група вже провела кілька засідань щодо водної проблеми. Всю актуальну інформацію передали до вищих інстанцій і це питання наразі перебуває під контролем прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Втім, стверджують фахівці, поки не відремонтують шандори на Каховській греблі, всі дії матимуть лише тимчасовий ефект.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі