Нова знахідка на Хортиці: якір, попередньо 19 століття, виявили містяни у гирлі Нового Дніпра. Його вже передали на реставрацію до Музею судноплавства Національного заповідника “Хортиця”. Це вже 7й якір, який знайшли після спаду води у Дніпрі. Чи з’ясували, кому належав артефакт – у матеріалі.

Про знайдений якір місцеві жителі повідомили співробітників Музею судноплавства ще восени минулого року. А поки пильнували знахідку до моменту, коли стало можливим дістати її та доставити до музею.

Попередні якорі тут зазвичай знаходили у піску, в якому вкрай мало агресивних речовин, здатних псувати залізні вироби. Цей же якір знайшли у гирлі Нового Дніпра, що біля селища Овочівників, практично у багні. А це – надто агресивне середовище, яке здатне псувати чорний метал. Тому він зберігся дуже і дуже погано.

“Одна лапа втрачена була ще в той час, друга лапа, яка стирчала поруч з нею, знайшли її фрагмент. За зразками, які ми знаходили поруч, ми бачимо, що руйнівні процеси відбувалися досить інтенсивно, – пояснює реставратор Музею судноплавства Андрій Денисенко. – Є у нас фрагмент рідної поверхні якоря, який оброс повністю нашаруваннями піску з фрагментами корозії заліза. Він відвалився, зробити з ним вже мало що можна буде.”

Втім, є ділянки рідної поверхні якоря, які відносно добре збереглися. Як от – фрагменти орнаменту та написи, які ще треба розшифрувати.

“На цих елементах є якісь клейма, можливо майстерні, яка виготовляла якоря, елементи орнаментації… У процесі розчистки ми спробуємо зберегти це, хоча воно тримається дуже погано, і витягти якусь інформацію. Можливо, тут буде вказана вага, хто виробляв, можливо вдасться знайти цю інформацію,” – розповідає Андрій Денисенко. 

Подібні якорі могли використовувати на різних човнах – від вантажних до бойових, від шхун до барж-байдаків, розповідає реставратор. Наразі більш-менш точно можна визначити, що судно було завдовжки 20 метрів або трохи більше. Часовий період – початок 19 століття.

“Унікальним я його не назвав би. Він досить цікавий в плані орнаментації. У нас орнаментованих не так вже й багато якорів,” – розповідає Андрій Денисенко. 

Загалом в колекції Музею судноплавства вже близько сотні якорів різних епох. Їхня кількість свідчить про інтенсивність маршрутів різноманітних плавзасобів на цій території.

“Це був комерційний шлях, артерія для проведення бойових операцій, тут жили люди,” – пояснює реставратор. 

Далі знайдений якір стабілізують та ретельно реставруватимуть. До речі, в наукових роботах запорізьким реставраторам допомагають шведські колеги з Морського Музею Ваза. Зокрема, на своєму обладнанні вони відцифрували знайдені у Дніпрі артефакти. Що цікаво – допомагають шведи тому, що пообіцяли запоріжцям це робити ще на початку 18 століття.

“Як директор музею Васа Ларст говорить: так як ми дали колись обіцянку Пилипу Орлику допомагати вам, то зараз я від себе (а він представник шведського престолу, лорд), він хоче, спираючись на це, робити допомогу нам зараз, у скрутний для нас час.”

Реставратори припускають: через спад води у Дніпрі артефакти знаходитимуть і надалі, тож просять містян сповіщати про такі знахідки музейників, аби не втратити їх. Адже є випадки, коли пам’ятки здають на металобрухт чи залишають собі, аби потім продати.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі