З початком повномасштабної війни у Запоріжжі зафіксували майже шістсот випадків телефонних афер.  Наші журналісти поспілкувались з тими, хто постраждав від дії зловмисників та зібрали поради, що робити, аби не потрапити на гачок шахраїв. Подробиці — в матеріалі. 

Пані Марина намагалася продати свій одяг на платформі оголошень OLX. Проте натрапила на шахрайку. Аферистка відправила посилання, яке має підтверджувати, що гроші за товар були відправлені продавцю. Втім, воно виявилось фейковим.

“Там ти вводиш прізвище, ім’я, по-батькові, номер карти, — ділиться пані Марина, — ну, тобто за фактом, ми до цього звикли. Ми часто, коли робимо якісь платежі, ми вводимо дані своєї картки, коли щось оплачуємо. І тут для мене це не видалося дивним. Єдиний момент, який мене збентежив, там була графа, в яку треба було вписати, який у тебе залишок на карті, але шахраї це аргументували тим, що якщо на карті нижче 50 гривень, то операція, нібито, не пройде.”

Після заповнення всіх даних з рахунку пані Марини неодноразово намагались списати гроші. Відтак, жінка одразу звернулась на «гарячу лінію» банку. Замість вдалого продажу Марина отримала масу проблем та ледь не втратила вісім тисяч гривень. Свого часу ледь не потрапила на гачок аферистів і родина Івана Гнатенка. За вже відомою схемою «ваш родич у біді» його братові шахраї зателефонували посеред ночі та вимагали викуп за звільнення Івана.

“Сказали те, що з поліції, те, що я когось побив, — пригадує житель Запоріжжя Іван Гнатенко, — і треба викуп. Так, щоб зам’яти справу, щоб не було адміністративного чи кримінального покарання, та й тому, що там уже не відкупиться чи відкупитися, але дуже дорого.”

За закриття неіснуючої справи шахраї просили три тисячі доларів.  Втім, брати не повірили в історію, однак вирішили “підіграти” аферистам та погодилися на зустріч, аби передати гроші. 

Втім, довести справу аферистам так і не вдалось, адже, побачивши на місці так званого викупу Івана та брата, шахраї швидко накивали п’ятами. Ще один з найрозповсюдженіших видів шахрайства – дзвінок начебто від співробітника банку. Ми відтворили приблизний текст, який зазвичай чують у слухавку жертви шахраїв.

“Ваша карта зазнавала шахрайських дій. Була спроба списання на суму 10 тисяч гривень. Щоб запобігти цій ситуації, терміново повідомте реквізити вашої карти.”

За словами працівників поліції , з початку року у Запоріжжі було скоєно більше ніж сотня аналогічних злочинів. Аби вберегти свої гроші, ніколи не передавайте незнайомцям свої персональні дані та реквізити банківських карток. Не вносьте дані за неперевіреними посиланнями. Пам’ятайте — співробітники банку ніколи не питають у клієнтів таку інформацію. А у разі надходження сумнівних смс-повідомлень або невідомих дзвінків звертайтеся на «гарячу лінію» банку або до поліції.

“В залежності від тяжкості скоєного злочину передбачено статтею 190 Кримінального кодексу України, покарання за цей вид злочину передбачає у вигляді від штрафу до 3-ох років позбавлення волі.” — пояснює заступник начальника з превентивної діяльності ГУНП в Запорізькій області Євген Слабишев.

У свою чергу кіберполіція радить користуватись лише офіційними додатками банків, Не здійснювати транзакції з чужих пристроїв та взяти за звичку переглядати історію своїх останніх дій.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі