У надзвичайних ситуаціях важливо не лише вміти діяти швидко, але й знати, як правильно поводитися з людьми з особливостями сприйняття світу, зокрема з тими, хто має аутизм. Як діяти в таких ситуаціях, аби не нашкодити, а допомогти – про це йшлося на спеціальній лекції для психологів ДСНС, Нацполіції, Червоного Хреста та Нацгвардії. Подробиці – у матеріалі.

В умовах війни кожен обстріл спричиняє не лише фізичні руйнування, а й величезний психологічний тиск на цивільне населення. Особливо вразливими є нейровідмінні люди. Вони можуть не розуміти небезпеки або реагувати на загрози не так, як більшість. Тому для людей без підготовки їх поведінка може бути незрозумілою, а неправильні дії лише посилять тривожність. 

“Ми вас не чуємо в цей момент. Це не наш випадок пояснювати. Ми вже пояснили собі. Більш того, що відбулось, наш мозок ще домалював, що 115 етажів на нас впало, не 1, а 115, – ділиться психологиня, аутистка Оксана Бровченко. – А там ще залишки, а вдруг вони отруйні… Це наш мозок. У мене тут царапина, і я від неї можу втратити свідомість.”

Психологиня Оксана Бровченко, яка сама є аутисткою та виховує двох синів з аутизмом, завітала до психологів служб екстреного реагування разом зі своїм сином. Вона поділилася власним досвідом і порадами про те, як правильно комунікувати з нейровідмінними людьми в кризових ситуаціях, щоб не нашкодити, а допомогти. Каже, що до інформування суспільства долучилася після того, як її молодшому сину Максиму діагностували аутизм. І це вже не перша така її лекція, подібні проводила і для лікарів, НАБУ, педагогів та учнів шкіл. 

“Зараз дуже багато людей цікавиться темою аутистів, тому що зараз аутистів все більше й більше. Було проведено багато інформаційної роботи, але є ще дуже багато роботи, ще більше ніж проведено. Моя мета – не просто інформування суспільства про аутизм, а щоб не було цих кордонів, якихось перепонів, – розповідає Оксана Бровченко. – Бо люди повинні бути людьми і спілкуватися між собою. Є чому повчитися в аутистів, є чому повчитися у нейротипових людей, є чому повчитися у людей з синдромом Дауна. Завжди є чому повчитися.”

Служби екстреного реагування часто стикаються з людьми, які у стані шоку не усвідомлюють небезпеки або поводяться нестандартно. Нейровідмінну людину не завжди можна розпізнати зовнішньо, а фізичний контакт, зайві слова, гучна мова – все це може стати ще більшим тригером для такої людини, каже Оксана Бровченко. Тому головне завдання рятувальників – знати, як правильно допомогти таким людям, щоб не погіршити ситуацію. 

“Доводиться виїжджати на кризове реагування, у нас є команда психологів, разом зі мною ми виїжджаємо, і з командою ЗШ ми можемо надавати психологічну допомогу, – розповідає регіональна координаторка психосоціальної підтримки Товариства Червоного Хреста України Олена Перова. – Ситуації бувають індивідуальні, тому такі знання, які ми отримуємо на подібних заходах спільних, вони дуже допомагають потім нам бути в темі, бути на часі, бути дотичними до тих подій і ситуацій, які перед нами.”

Всього одна помилка може призвести до катастрофи. Якщо людина з аутизмом не відповідає на запитання, не дивиться в очі або навіть тікає – це не означає, що вона ігнорує допомогу. Саме такі ситуації розбирали під час лекції. Психологи діляться: таких та подібних випадків у їхній практиці було багато. 

“Був у нас один випадок такий. Був хлопчик, – згадує психологиня ГУ ДСНС України у Запорізькій області Юлія Сидоренко. – Нам допомогло те, що поряд з ним була мама, яка розуміла, що з ним відбувається, і тим самим вона підказувала, які процеси відбуваються в нього, для того, щоб ми йому не нашкодили.”

“Складні випадки бувають, мабуть, самі складні це ті, які не хочуть приймати допомогу, бо вони знаходяться в такому емоційному стані, коли вони не розуміють, що взагалі відбувається, хто зараз для них допомога, а хто навпаки може завадити, – додає начальниця Служби психологічного забезпечення УКЗ ГУ НП в Запорізькій області Юлія Сьомак. – Дуже велике значення має те, що це було заняття не від викладачів, не від лікарів, а саме від людей аутистів, які зсередини розказали свою проблематику, трошечки дозволили нам зануритися у свій світ.”

Наприкінці зустрічі Максим, ще відомий як Космо-Макс, провів майстер-клас для психологів та показав один із улюблених способів малювання галактики. 

“Можливо він хотів свій всесвіт показати, трошки для нас його відкрити, і тим самим дозволив нам заглянути в свій власний,” – ділиться Юлія Сьомак.

Знання про особливості сприйняття світу людьми з аутизмом допомагають рятувальникам і психологам уникати критичних помилок у кризових ситуаціях. Впевнені: чим більше фахівців будуть обізнані, тим ефективнішою буде їхня допомога.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі