Ще дві громади Запорізької області знайшли своїх партнерів з інших регіонів України за Програмою Міністерства розвитку громад “Пліч-о-пліч”. Це Вільнянська та Павлівська громади. В рамках проєкту делегації з Полтавської та Рівненської областей завітали до нашого регіону та визначили основні напрямки співпраці з новими партнерами. Подробиці – у матеріалі.

Візит представників Лохвицької громади Полтавської області до Вільнянська в рамках проєкту “Пліч-о-пліч” розпочався з презентації про життя та роботу кожного населеного пункту. Торкнулися зокрема питань медицини, освіти та адміністративних послуг.

“Взаємодія і взаєморозуміння буде обов’язково, воно вже налагодилось, з перших хвилин зустрічі, – сказала міський голова Вільнянська Наталя Мусієнко. – З розповіді ми зрозуміли, що одна і друга громада – ідентичні громади, схожі абсолютно практично в усіх напрямках, у відношенні і кількості населення, і у відношенні інших питань. Ми першими з України вступили до унії балтійських міст, сюди входять всі міста  Балтії, і ми є асоційованим членом цієї унії, вони нас підтримують, але побратимів в нас не було, Зараз вони в нас з’явилися, це перші, довгождані, і я думаю, що в нас все вийде.”

В рамках візиту делегації відвідали Алею слави полеглих захисників України та майбутню підземну школу. Починаючи з кінця січня, роботи з облаштування безпечного освітнього простору тривають безперервно. Наразі підрядники вже на етапі зведення протирадіаційного укриття. А відкрити школу планують до початку наступного навчального року. 

Також торкнулися громади-партнери питання адмінпослуг. Наразі Вільнянський відділ ЦНАПу надає їх понад сотню, в тому числі послуги РАЦСів. На місці працюють 4 адміністратори, діє на базі центру і Єдине ветеранське вікно, а перелік послуг, які там надають, постійно розширюється.

“Нещодавно ми добавили 19 послуг по ветеранам, – розповіла начальник відділу ЦНАП у м. Вільнянськ Марина Тищенко, – тому що сьогодення вимагає. Постійно в нас кількість ветеранів збільшується, на жаль, і потреби ветеранів також збільшуються, тому вирішили створити єдине вікно на базі ЦНАПу, щоб ветеран зміг до нас прийти  і отримати всі послуги в одному місці. Так як у нас в чотирьох громадах немає державних реєстраторів нерухомості, тому я обслуговую ближні 4 громади, це Павлівська, Матвіївка, Михайло-Лукашеве і нашу.”

Трохи менша за Вільнянську, Лохвицька громада також адаптується до умов війни. Нові партнерські зв’язки допоможуть перейняти успішний досвід один одного, каже міський голова Лохвиці Віктор Радько.

“Це дуже добре, що ми спілкуємся, тому що, не закрившись у собі, громада щось зможе побачити у другій громаді, – сказав міський голова Лохвиці (Полтавська обл.) Віктор Радько. – Нам є що їм показати, і ми також тут подивимся те, що сьогодні є кращим в них, тобто переймемо досвід. У нас багато чого схожого, спільні проблеми і, можна сказать, ми дуже схожі громади. На жаль, Лохвиця трішки менша по кількості жителів, це маленьке містечко, десь 11,5 тисяч населення.”

Інклюзивний ресурсний центр та укриття розташовані в будівлі  Семенківського ліцею Павлівської громади. Нині тут зводять і підземну школу. Навчальний заклад разом із місцевим керівництвом відвідали й представники Зорянської громади, що на Рівненщині.

“Підземна школа запланована, розрахована на 200 чоловік, – каже в. о. директора Семененківського ліцею Олена Чонка, – тому ми надіємося, що ми ще будемо запрошувати, можливо, з інших громад в нас дітки підтягнуться. Навчаються дітки у нас в основному з Павлівської громади, також у нас є діти із сусідньої Михайло-Лукашівської громади, з Вільнянської громади, і є навіть один учень з Михайлівської громади.”

А от у змішаному форматі з минулого року навчаються учні Солоненського ліцею “Лідер”. Ремонт в укритті тут виконували як власними силами, так і з залученням підрядників. Загалом в ліцеї навчаються понад 200 учнів, двома автобусами щодня до школи підвозять 65 дітей з інших сіл. 

“У нас на території працює інклюзивно-ресурсний центр, працівники цього центру надають підтримку дітям, вони з ними працюють саме в кімнаті, – розповіла директорка Солоненського ліцею “Лідер” Олена Коровіна. – Плюс в нас є практичний психолог, яка проводить заняття, якщо потрібні індивідуальні заняття з дітьми. Діти в нас виходять по 9 класів одночасно, в нас сховище поділено на класи, на такі зони, що дає нам можливість в укритті навчатися, тому діти приходять до школи, якщо звучить повітряна тривога – ми одразу спускаємося в сховище, і там у нас проходять уроки. Вони не сидять, не чекають, поки буде відбій, а йдуть заняття всі.”

Також на території села Семенкове функціонує інклюзивний центр розвитку. Тут з дітьми та дорослими працюють спеціалісти благодійного фонду “Посмішка.ЮА”.

“Дітей 10-15, напевно, відвідує їх, дорослих також чоловік 8 стабільно ходить, – каже староста Семененківського старостинського округу Ірина Гагаріна. – І ще там такі, що періодично відвідують. Малювання, ліпка, викладали мозаїку, вони стразами займалися, з ниток поробки роблять… Все, що можуть придумать спеціалісти, все вони роблять. Ще займалися йогою, були в них такі заняття.”

Відвідали делегації й Солоненську амбулаторію, обговорили нагальну потребу в якісному забезпеченні лікарськими препаратами та відкриття аптечного пункту. Наразі ж за ліками по рецептах жителям села доводиться їздити у Вільнянськ. В рамках зустрічі представників Зорянської та Павлівської громад уклали меморандум про співпрацю.

“Враження дуже позитивні, – каже заступниця сільського голови Зорянської сільської ради Олена Максимчук. – Громада маленька, але, дивлячись на те, як розвивається в них галузь освіти, дивлячись, як сільський голова дбає про молодь, про організацію роботи і про надходження до громади, це викликає дуже гарні і позитивні враження. На зустрічі саме сільських голів будуть визначатися більш пріоритетні напрямки співпраці відповідно до меморандуму.”

“Потреб в громаді, яка знаходиться на території, наближеній до бойових дій, дуже багато, – зазначив сільський голова с. Павлівське Анатолій Клименко. – Ми розпочали обговорювати їх, але ще дуже багато роботи. У нас попереду – вийти на спільні проблеми, щоб друг другу ми змогли допомогти. А перші кроки такі, освітні, культурні – ми обговорили вже.”

Основна мета проєкту «Пліч-о-пліч» полягає у підтримці та відновленні інфраструктури, забезпеченні життєдіяльності прифронтових громад, а також зміцненні міжрегіональних зв’язків в державі. А от ефективній співпраці сприяє обґрунтований відбір громад-партнерів Міністерством розвитку громад. 

“Заповнюється спеціальна форма, – розповіла медіакоординаторка “Пліч-о-пліч: згуртовані громади” Дарія Шерстюк. – Тобто громади, які хочуть взяти участь, її заповнюють, пишуть, з якого вони регіону, які в них є потреби, якщо немає якихось прямих побажань, немає громади-партнера, з яким співпрацюють – міністерство по критеріям населення, територіального розміщення, економічних факторів, різних аспектів шукає найбільш схожі громади між собою. Щоб вони мали багато спільних контекстів, і таким чином співпраця ще й здійснювалась на елементі схожості, на тому, що вони мають багато точок дотику, щоб надалі працювати разом.”

Нагадаємо, проєкт “Пліч-о-пліч: згуртовані громади” стартував у грудні минулого року за підтримки Міністерства розвитку громад. Участь в ньому вже взяли 400 громад з усієї країни. В Запорізькій області з початку існування ініціативи своїх партнерів знайшли 17 громад.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі