Медицина — одна з основних сфер життя людини. Ледь не кожен у дитинстві ламав руку або ногу, йшов на рентген, а потім кілька тижнів ходив у гіпсі. Проте мало хто знає, що і рентген, і гіпсова пов’язка — результат невпинної праці українських вчених. Хто і коли винайшов вже звичні нам речі, та як вони змінилися через століття після створення — у матеріалі.

Гіпсова пов’язка відома у всьому світі. Проте мало хто знає, що вперше її застосував український польовий лікар Микола Пирогов під час Кримської війни у 19 столітті. Використовують її і понині, адже, попри існування альтернатив, як-от скотчкаст, гіпс залишається найпрактичнішим інструментом.

“Їх легше накладати на руку, — пояснює завідувач травмпункту міської лікарні № 9 Олександр Прохоренко, — можна повністю відновити зміщення перелому, що доволі складно. Скотчкаст краще накладати, якщо немає зміщення, фіксація більш стабільна. А от при переломах зі зміщенням, коли треба вправити, в якомусь положенні зафіксувати кінцівку, верхню, нижню — краще працюють все ж таки гіпсові шини.”

Гіпсова пов’язка полегшує роботу лікарям і тоді, коли її знімають з пацієнта. Адже це не вимагає спеціальних інструментів та великої кількості часу.

“Гіпсові шини, як правило, знімаються без проблем, – каже Олександр Прохоренко. — Скотчкаст частіше накладається, це циркулярні пов’язки, а щоб їх зняти, треба спеціальну пилу, щоб розпилити. Потім зігнути і зняти, то проблема досить велика.” 

Іншим знаковим винаходом українців є рентген. 160 років тому сконструював трубку український вчений Іван Пулюй, при цьому випередивши німецького вченого Вільгельма Рентгена на 10 років. Вона стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Пулюй набагато глибше, ніж Рентген, проаналізував природу і механізми виникнення променів, а також на прикладах продемонстрував їхню суть. Іван Пулюй також першим зробив рентгенограму цілого організму дитини. 

З часом рентген розвивався і на його основі створювались вже нові прилади. Зокрема, апарат комп’ютерної томографії.

“Він відрізняється своєю швидкістю, – зазначає лікарка-рентгенолог кабінету КТ міської лікарні № 9 Валерія Федотова. – Тобто це не МРТ, коли нам потрібно багато часу, так. Це швидко, більш інформативно, ніж просто рентген, тому що просто рентген саме в плані інфарктів головного мозку у нас проблема: є кістки, які не дають сигналу пробиватись через саму кістку. А на даному апараті ми бачимо зображення ізсередини голови, так сказати, і більш гарно видно щось там у головному мозку. На КТ-апараті це займає 20 секунд, і далі обробка інформації, а МРТ — це 10-15 хвилин.”

Ще одним технологічним продовженням винаходу Івана Пулюя є ангіограф. Це рентгенівські промені, якими керує сучасна комп’ютерна програма. Медики зазначають, до створення ангіографа лікувати пацієнтів було вкрай важко, адже багато нюансів просто неможливо було зафіксувати.

“Машина може вичитати кістні структури та м’які ткані із зображення, – каже лікар-нейрохірург міської лікарні №9 Олексій Полковников, – і залишати тільки зображення судин. І завдяки цьому ми маємо дуже гарну візуалізацію судин, ми можемо бачити дрібні судинки, які мають діаметр менше, ніж там десь біля 15 мікрон. Це дуже висока роздільна здатність. І плюс до цього ми можемо отримати 3D-реконструкцію зображення. Тобто мати об’ємне зображення, що дозволяє приймати рішення при важких комплексних аневризмах судин і так далі.”

Також завдяки ангіографу лікарі можуть виконувати надскладні операції, мінімізувавши втручання в організм пацієнта. Під час операцій  використовують, зокрема, різні трубки, які вводяться у вени та судини через маленький розріз на тілі.

Не стоїть на місці медицина і зараз. За останні 10 років українські вчені створили понад 350 інноваційних наукових розробок. Серед них, зокрема, електрозварювання м’яких тканин, удосконалений метод шунтування на працюючому серці без переведення пацієнта на штучний кровообіг та електростимулятор для відновлення роботи нервів. Лікарі сподіваються, що у майбутньому на медицину також чекає швидкий технологічний розвиток.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі