У Запоріжжі відзначили 180 років з дня перебування Тараса Шевченка на Хортиці

21.08.2023, 19:30

Поділитися:

Митці та активісти зібралися біля легендарної груші, якій вже понад 200 років. Зараз дерево можна знайти у 500 метрах від Дніпра, на пустирі біля Набережної магістралі. Згідно з розповідями старожилів, у 1843 році Шевченко побував не тільки на Дніпровських порогах та Хортиці, але й у селі Вознесенка. Тут він 2 тижні жив у Прокопа Булата, на подвір’ї якого росла груша-дичка.

“Прокоп Булат запросив молодого Кобзаря до себе додому, – голова ГО “Збережемо святині Запорожжя” Святослав Щербина, – в оселю, але родина була багатодітна, були малолітні діти, і в спекотні дні серпневі спати було важкувато безумовно в хаті, то Тарас Григорович Шевченко спав під дикою грушею, яка була на обійсті, на обійсті Прокопа Булата.”

“Він був у нас тут 2 тижні, – нащадок Прокопа Булата Анатолій Булат. – Роман, син Прокопа Булата, возив на лодкі на Хортицю. Він всю Хортицю обійшов, Шевченко. А Прокіп Булат, мій прадід, возив на волах, тоді були воли, на ринкову площу, де зараз райісполком Шевченківський.”

Запоріжці згадали про те, як Шевченко мандрував запорізькими землями. А ще виконали “Славень України”, заспівали “Реве та стогне Дніпр широкий”, почитали вірші поета та присвяти Кобзарю. Завершився захід покладанням квітів до стели, на якій викарбувані Шевченкові слова.

“Цвіте калина, пахне, як весна, – читає запорізький поет Полян-Пилип Юрик, – схиляється на стеженьку, на стежечку вузеньку, мов наречена біла осяйна, сліди цілує генія Шевченка. Він тут ходив, поетова сльоза зросила калиноньку і стежину. Дніпрова потаємна бирюза дзеркалила його думки глибинні.”

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі