У населених пунктах Комишуваської громади повністю завершили процедуру перейменування вулиць. Розпочали процес ще до початку повномасштабного вторгнення й закінчили цієї весни. Перелік нових назв створювала робоча група селищної ради й пропонувала на розгляд громаді. Заперечень від місцевих жителів не було. Детальніше – у матеріалі.

У центрі селища стоїть пам’ятник пролетарському письменнику Максиму Горькому – він тут  чи не з середини минулого століття. Коли його встановили і чому саме, місцеві вже не пригадують. Сьогодні він виглядає не дуже — хтось здер з “буревісника” кам’яне обличчя. Втім, місцевого учителя історії Миколу Тимофієнка це не засмучує, він вважає, що Горький простояв тут зайвих 30 років, і дивина, що добрі люди не прибрали його раніше.

“Він вважав, що не існує ні України, ні української мови. Існує тільки велика росія, і тільки російська мова,” – ділиться пан Микола. 

Горький побував у цій місцині проїздом, розповів учитель. На початку 30 років минулого століття, після того, як письменник подивився у Запоріжжі завершення будівництва Дніпрогесу, попрямував до славетної на той час Пологівської комуни. У Комишувасі зупинився на пару годин, повертаючись назад до Запоріжжя. У ті роки тут працювала чайна-чебуречна, і місцеві залюбки частували “буревісника”.

“Розмовляв із комишувасцями біля чайної. Розмовляв, як казали очевидці, російською і українців-комишувасців називав малоросами, – розповідає історик, – дуже любив випити чарочку одну-другу разом із комишуваськими чоловіками. Саме цим, очевидно, що любив випити, він їм і сподобався.”

Пам’ятник заїжджому гостю поставили пізніше. Місце обрали невипадково – тоді тут працювала перша в Комишуваському районі цегляна середня школа, зведена ще у 1893 році. Стара будівля зберігається й дотепер. Щоправда, вже у новітній час російські ракети пошкодили на ній дах. 

Протягом двох років нинішньої війни вони гатили по старих школах селища неодноразово і зрештою зруйнували вщент пам’ятки історії та архітектури місцевого значення. А разом і сільську церкву, що неподалік. Так і стоїть Горький з розбитим обличчям посеред руїн. 

Була у Комишувасі й вулиця Горького. Разом із іншими віднедавна перейменована. А ще колишня Московська вулиця, нині Патріотична, провулок Комунарський тепер називається Весняний. Загалом у громаді цієї весни повністю завершився процес перейменування вулиць і парків, повідомили у селищній раді.

“Можу навести вам приклад: вулиця Горького перейменована на вулицю Робітничу, вулиця Чкалова на вулицю Юності, вулиця Жовтнева на вулицю Волі, вулиця Першотравнева на вулицю Перемоги, – розповідає голова Комишуваської селищної громади Юрій Карапетян, – і таке інше. Цей процес у нас уже завершено.”

У громаді 30 населених пунктів. Вулиці перейменовували у кілька етапів. Розпочали процедуру ще кілька років тому й цієї весни змінили останні 20 назв, пов’язаних із радянською та імперською добою.

“Працювала робоча група, очолював її Ласько Анатолій Григорович. Було винесене рішення на сесію, депутати проголосували, й було перейменовано вулиці, – розповідає голова, – проводили обговорення на сайті, так спілкувалися з людьми. Взагалі заперечень не було щодо назв цих вулиць.”

Головний принцип, якого намагалися дотримуватися під час перейменування, – нові назви вулиць мають бути милозвучними, патріотичними, у них не могли відображатися імена одіозних особистостей, а імена героїв-захисників України – в пріоритеті.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі