У газети “Голос Гуляйпілля” - перша тисяча передплатників

14.03.2024, 15:59

Поділитися:

У газети “Голос Гуляйпілля” – перша тисяча передплатників. Читачі отримують її від початку цього року два рази на місяць. Стабільний випуск став можливим завдяки партнерству видання з благодійним Фондом Євгена Коростильова. Це в свою чергу дало можливість не лише надати газеті нове життя, а й активно допомагати армії та розширити редакцію.

Шостий випуск газети “Голос Гуляйпілля” щойно вийшов із друку. Головна редакторка Тетяна Велика тримає в руках перші 70 примірників. І хоча газета обласна, ці екземпляри відправляться в інші регіони, де оселились гуляйпільці. Отримують за передплатою здебільшого гуляйпільці, яких війна розкидала по різних куточках країни та за її межами. Багато проживає у сільській місцевості. Але зробили передплату й самі містяни, які, попри небезпеку, залишились вдома.

Час волонтерства у газетній справі минає, видання має заробляти кошти, каже Тетяна. Але без реклами може вижити тільки завдяки передплаті й благодійництву.

Один із передплатників — колишній головний редактор “Голосу” Іван Кушніренко, який зараз проживає у Запоріжжі. Присвятив улюбленій газеті 30 років свого життя, а нині — один із її авторів.

Передовиця нового випуску присвячена другій річниці загибелі захисника Гуляйполя Євгена Коростильова. Завдяки Євгену та його друзям вдалось уникнути окупації міста, переконана Тетяна. Йому було 24 роки, коли розпочалось повномасштабне вторгнення. Агроном за фахом та палкий патріот України з власного дрона відстежував ворожу техніку, що рухалась Пологівським шляхом у напрямку міста.

Загибель захисника – сімейна трагедія Тетяни. Благодійний фонд його імені родина Коростильових створила, аби насамперед допомагати військовим, а після перемоги здійснити мрію Євгена – створити на узбережжі Азовського моря Центр реабілітації для ветеранів.

Видання відновило роботу у жовтні 23-го. У нових випусках — спогади гуляйпільців про жахіття війни і як розпочали життя спочатку на новому місці, нариси про земляків, котрі боронять Україну на різних напрямках та твори місцевих літераторів. З’явились у редакції й автори-стажери, які прагнуть долучитись до газетярської справи. Тож у видання, якому вже майже майже 100 років, є майбутнє.