Щоранковий гімн: вшанування пам'яті усіх загиблих від рук ворога

13.05.2025, 17:05

Поділитися:

Щоранку після загальнонаціональної хвилини мовчання на ґанку Запорізького театру імені Магара містяни бачать музиканта, що виконує гімн України. Мелодія лунає за будь-якої погоди – так працівники театру вшановують пам’ять загиблих за роки війни українців, серед яких є і їхні родичі, друзі, колеги. Про традицію – у матеріалі.

Щоранку після хвилини мовчання за всіма загиблими від рук ворога Андрій Суржко виконує гімн України на вході рідного театру. Так триває вже кілька місяців. Ініціатива народилася в самому театрі.

“Він учасник АТО, він чудовий музикант, працює в оркестрі, і у військовому оркестрі працював, – розповіла заступниця директора Запорізького обласного музично-драматичного театру ім. В.Г.Магара Тамара Камлик. – Саме собою, з’явилась ця ідея – призначити саме його.”

Перед кожним виконанням гімну щоранку Андрій Суржко готує свій музичний інструмент, перевіряє, змащує, і, звісно, хвилюється. Адже це не звична для нього гра в оркестрі, це – особлива відповідальність. Він сам понад 20 років віддав службі в армії по контракту, у 2018 році служив в зоні АТО на Донеччині. А зараз його донька несе військову службу, брат проходить реабілітацію після поранення.

“Завдання не з легких, – ділиться Андрій Суржко. – кожен день, без вихідних.”

Виконувати гімн на ґанку закладу – то була безпосередньо ініціатива співробітників, розповідає заступниця директора театру Тамара Камлик. Адже чи не в кожного в родині або серед друзів є ті, що пішли боронити країну, є й ті, хто вже ніколи не повернеться. А згодом було вирішено розширити ініціативу та вийти до містян.

“Кожного ранку ми бачимо, як зупиняється транспорт, перехожі, які повз театр йдуть, – каже Тамара Камлик. – Прикладають руки до серця, і… Це дуже така хвилина болісна.”

15 працівників театру наразі на фронті, від початку війни є й втрати. Навіки пішов у засвіти скрипаль Анатолій Собокар. Йому назавжди залишиться 58 років. Тому щоранку вшанування пам’яті загиблих болить кожному з артистів та працівників театру.

“У нас за штатним розкладом 250 осіб, за винятком тих хлопців, які зараз на фронті, – каже Тамара Камлик. – Але вони з нами, і як є в них можливість, або відпустка, вони бувають на наших виставах, ми їх викликаємо на сцену, глядачі їх бачать, і таким чином ми показуємо свою шану, повагу до цих хлопців. Вони обов’язково повернуться!”

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі