У Державному архіві Запорізької області розсекретили документи Штабу протиповітряної оборони за 1941 й 1943 роки. Крізь полум’я Другої світової до нас дійшла інформація про постійні обстріли нацистськими загарбниками міста Запоріжжя вже після звільнення його Лівобережжя 14 жовтня 1943 року. Документи свідчать: методи, цілі для завдання авіаударів, численні жертви й руйнування – такі, як у російських окупантів сьогодні. Так само знищуються українські міста й села, гинуть мирні люди. 

Донесення Штабу протиповітряної оборони, датоване груднем 1943 року. У документі зазначено: два дні поспіль, 22 й 23 грудня нацисти обстрілювали місто з авіації. Поцілили в інфраструктурні, логістичні й соціальні об’єкти. Є жертви та руйнування. 

“Обстрілювали наступні пункти: міст через річку Московка, куди було влучено 17 снарядів, – зачитує начальниця відділу інформації Державного архіву Запорізької області Олена Величко. – По аеродрому випустили 2 снаряди. Крім цього, обстрілювалися Шосте селище й Вознесенка”

Гриф секретності з документів Штабу ППО знято за згодою Запорізької обласної військової адміністрації. Цьому вочевидь сприяло повномасштабне вторгнення росіян в Україну. Адже порівняння очевидні – сьогодні російські окупанти діють так само цинічно й скоюють військові злочини, як гітлерівці 80 років тому, кажуть архівісти.

“Особливо сильних руйнувань зазнали соцмісто і район ДніпроГЕС у Дніпровському районі, де залишились лише кам’яні коробки будівель, – зазначено у документах. – Також значних руйнувань зазнали культурно-просвітницькі та медико-санітарні заклади.”

На момент визволення міста восени 43-го тут залишалось 15% жителів. І про це також зазначено в розсекречених документах.

“У момент визволення міста у ньому нараховувалась 61 тисяча громадян, замість 395-ти тисяч, які проживали в ньому до війни, – каже Олена Величко. – І значна частина населення була примусово вивезена до Німеччини.”

Інформацію про українських остарбайтерів вже не перший рік збирають європейські науковці. Нещодавно запорізькі архівісти отримали лист від Центру вивчення новітньої та цифрової історії Люксембурзького університету, де вчені звертались по допомогу у пошуку архівних даних про вивезених на примусові роботи жителів області. У Запоріжжі підняли з фондів фільтраційні справи міського відділу НКВС про наших земляків.

Костенко Анна Федорівна, 1927 року народження. Село Чапаївка Пологівського району. Працювала у Люксембурзі робочою. В особистій справі Ганни Костенко збереглись дві її листівки  додому. 

“Здрастуйте, рідненькі таточко, мамочка. Сестрички Оля і Ліда і братики Коля і Альоша, дідусь і бабуся, і всі мої тітки й дядьки, і всі мої сусіди, – пише жінка. – Бажаю вам хороших успіхів у вашій домашній жизні, а також і в хазяйстві. Повідомляю вам, що отримала від вас 7 листівок. Я вам щиро й щиро дякую, що ви про мене не забули у далекій і чужій стороні.”

Також зберігся і фрагмент допиту Ганни у фільтраційному пункті НКВС. 

“– Назвіть відомих вам зрадників батьківщини. 

– Зрадників не знаю. 

– За яких обставин ви були звільнені? 

– 9 вересня 1944 року мене звільнили американці.”

Кілька таких особистих справ запорізьких остарбайтерів архівісти в електронному вигляді вже надіслали колегам до Люксембургу. Тож робота триває.

“Ми робили таку вибірку за 1942-46 роки з фільтраційних справ, – пояснює заступниця директора Державного архіву Запорізької області Антоніна Федько. – Тобто це ті люди, які були вивезені на примусові роботи до Німеччини. Також архів велику увагу приділяє й збору документів, які відображають події вже цієї війни. Ми за нашою ініціативою збираємо фотодокументи, які фіксують російські злочини на території Запорізької області.”

До архівістів часто звертаються евакуйовані із зони бойових дій та внутрішні переселенці, запитують документи соціально-правового та майнового характеру. Є й ті, хто досліджує свій родовід. Загалом у Державному архіві області зберігається понад 2 мільйони документів.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі