Вогневим щитом стоять на Запорізькому напрямку нацгвардійці 15-ої бригади оперативного призначення імені Героя України Богдана Завади “Кара-Даг”. Ефективно виконують бойову роботу й вражають цілі російських окупантів на лінії бойового зіткнення.

“Добриня” – “Добриня”, по маленькій – по маленькій, ціль уточнюється – ціль уточнюється.”

Виявлення цілі, передача координат, команда, постріл.

В одному гарматному розрахунку артилеристи-гвардійці з початку повномасштабного вторгнення. Бойове злагодження відпрацьоване до автоматизму, адже всі розуміють: чіткість дій в їхній роботі – запорука успіху.

“Як загартована марка сталі, – каже старший офіцер батареї самохідного артилерійського дивізіону бригади «Кара-Даг» НГУ Антон “Професор”. – Кожен здатен прикрити, десь виручити, уразити. Виконати всі бойові завдання, які на нас полягають.”

Зараз гарматний розрахунок на посиленому чергуванні: 48 годин на позиції, потім доба на відпочинок. Бойове завдання незмінне – вогневе прикриття наших піхотних підрозділів і техніки. А от цілі ураження – різноманітні.

“Починаючи від відділень штурмового загону, – каже Антон “Професор”, – мінометні розрахунки, бронетехніка легкоброньована, яка наступає. Також можемо створювати освітлення нічне. Бліндажі. Можемо працювати і по відкритій піхоті, за допомогою шрапнельних боєприпасів.”

Командир самоходки з позивним “Добриня” – досвідчений артилерист. Атовець, воював на Донецькому напрямку. Вже тоді був командиром гарматного розрахунку. Тепер ці навички знадобились у протистоянні ворогу тут, під Оріховом. Каже, бойовий дух побратимів – на висоті. Два дні тому звели нанівець намагання ворога атакувати наш спостережний пост.

“Почав штурмувати наші позиції, – згадує командир гармати бригади «Кара-Даг» НГУ Ростислав “Добриня”, – нам була дана команда “до бою”. Та хвилин 10 тривав цей бій. Ми випустили 30 снарядів. Добре їх покосили, і техніку, і людей. Серйозний був штурм. Відбилися. Одна машина наша працювала, і ще міномети, і дві пушки 45 калібра. Чотири машини відбили таку серйозну атаку. Ми чекали їх.”

Пункт управління вогнем самохідного артилерійського дивізіону. Саме тут ухвалюються головні рішення щодо тактики дій на лінії бойового зіткнення, відбувається  комунікація з іншими військовими підрозділами та визначаються цілі ураження противника.

“Тобто піднімається дрон, він видає нам картинку, – каже Павло “Форест”. – І просто працюємо на виявлення дій ворога.”

На екранах моніторів — кілька населених пунктів, де розташовані позиції ворога. За ними наші бійці стежать у режимі 24/7.

“На що звертаємо увагу? У першу чергу на рух особового складу і будь-якої техніки противника, – розповідає оператор пункту управління САДн Сергій “Михалич”. – Зараз вони пересуваються на мотоциклах, на квадроциклах, на “багі”, на чому завгодно. На пульті управління у нас чергує командир батареї. Йому передаємо координати, і він дає команду відкрити вогонь на ураження.”

Поряд із пунктом управління вогнем – технічні та господарські об’єкти. Тут бійці проводять вільний час. Юрій із позивним “Фаза” за освітою електрик. Мобілізований з початку повномасштабного вторгнення. Тут, на ППД, він облаштував невеличку електро-механічну майстерню – трофейне обладнання прилаштовує для потреб наших безпілотників.

“Зачищаю акумулятори з “Ланцету” ворожого для подальшого інтегрування їх для наших потреб, – каже авіаційний механік Юрій “Фаза”. – Воно у мене як хобі, і для нашої справи теж корисно, тому що ми займаємося основною роботою, а у воєнний час займаємося ось такими справами.”

А на кухні порається Олег із позивним “Малий”. Намагається задовільнити кулінарні смаки побратимів. Їх за два роки війни вивчив добре. Олег – студент Запорізького національного університету, факультет “Готельно-ресторанна справа”. Тож тут, на передовій, він працює, можна сказати, за фахом. Сьогодні на перше солянка, до неї – кілька других страв.

“Картопля смажена з грибами, – розповідає Олег “Малий”. – Макарошки ось. Тут у нас обідній стіл – олад’ї, сир. Сало підрізаю, ось.”

І на війні є місце спорту. Командир підрозділу управління й фізрук за сумісництвом Андрій допомагає бійцям тримати себе в гарній фізичній формі та емоційно розвантажуватися.

“Святая святих – це наш спортзал. Ми самі його зробили, – каже командир взводу управління САДн Андрій, – постягували сюди, купили гантельки. І ми тут проводимо свій досуг, тому що треба пил свій убирать, щоб було легше. А фізрук – це моє покликання. Я їх сюда всіх згукую, вони тут займаються, і всім подобається.”

На Запорізькому напрямку самохідний артилерійський дивізіон 15-тої бригади НГУ з 24 лютого 2022 року. Під час виконання бойових завдань тісно взаємодіє з іншими угрупуваннями: Головним управлінням розвідки, Силами спецоперацій, ІІІ-ою штурмовою бригадою й іншими підрозділами Збройних Сил України. Велика кількість бійців має державні нагороди та відзнаки різних ступенів. Вікова категорія бійців — від 25 до 47 років.

“Солдати вже достатньо набралися бойового досвіду, – каже заступник командира по РОС САДн Дмитро Бондар. – який передають новоприбулим військовослужбовцям. У них, слава богу, все получається, вони молодці.”

Самохідний артилерійський дивізіон потребує і нових кадрів, перш за все, операторів БпЛА.

“Нам потрібні оператори дронів: оператори FPV, МАВІКІВ, оператори БпЛА “Лелека”, – розповідає заступник командира по РОС САДн Дмитро Бондар. – Було б дуже добре, якби цивільна молодь, яка розуміється, бажає, подавала б заявки і приходила на військову службу. Ми б їх ставили на ці посади, вони б займалися тим, чим вміють і надавали нам дуже гарну допомогу.”

Долучитись до 15 бригади оперативного призначення “Кара-Даг” може кожен охочий. В лавах Національної Гвардії постійно триває набір, де кандидати пройдуть вишкіл, отримають необхідні навички, а згодом долучаться до обраної професії у бригаді.