Український письменник та дисидент  Василь Захарченко колись сказав: “Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів”. Про мову, мовне середовище та мовні ініціативи на теренах рідного міста.

Іван Франко називав мову коштовним скарбом народу. Аби зберегти цей скарб та передати його нащадкам, запоріжці вирішили говорити, читати, навчатися виключно українською. Мовну програму під назвою “Ї, тут говорять українською” взялася реалізовувати Запорізька міська рада у липні цього року.  Секретар міськради Регіна Харченко зазначила, що проєкт має на меті створення умов для всебічного розвитку і функціонування української мови, як державної, в усіх сферах суспільного життя на території нашого міста. Ініціатива одразу здобувала позитивних відгуків.

Проєкти “Ї, тут говорять українською”, “Ї, тут читають українською” та “Ї, тут навчають українською” та сучасну айдентику розробила креативна команда. Стартувати вирішили саме з мовного проєкту “Ї, тут говорять українською”. Всі  заклади та установи, що бажали взяти участь у проєкті, мали пройти гугл-анкетування і в разі ухвалення отримати відзнаки та фірмові наліпки. Таких в місті вже понад два десятки. Серед них бібліотеки, навчальні заклади, комунальні підприємства, громадські організації, кав’ярні та ресторани.

Фірмові наліпки, які містяни бачать на дверях учасників проєкту, – це все та ж літера “Ї”. Справедливо буде навести пару фактів  про цю героїню, якій в абетці дісталася тринадцята позиція.  Чи принесло це число щастя унікальній українській літері? Якою був її майже тисячолітній шлях?

19 століття для літері Ї було справді турбулентним. Правописна українська система тільки формувалася, тому люди по-різному вживали цю літеру. А Іван Нечуй-Левицький взагалі був категорично проти неї. Але згодом ситуація усталилася завдяки громадському діячеві, письменнику та філологу Євгену Желехівському.

Складний історичний бекграунд Запоріжжя, багатолітнє цементування російськомовності, колоніальне минуле — все це залишило негативний відбиток на мовному середовищі регіону, – кажуть мовознавці, історики  та митці. Тому-то і вкрай необхідні проєкти, подібні до “Ї, тут говорять українською”. Сприяти опануванню мови, підвищувати її престиж, посилювати роль у суспільстві — це шлях до зміцнення державної єдності та захисту мовно-культурного простору. А надто – сьогодні, в умовах війни.

І містяни, і гості Запоріжжя помічають, що рівень користування українською мовою зростає. А отже люди мислять, усвідомлюють, аналізують, що на часі і потрібно, і важливо користуватися українською мовою.  Всім, хто допомагає, хто спонукає українців, особливо зі зросійщених міст, користуватися мовою та вчити її, – великий уклін, кажуть фахівці. Всім же, хто переходить на українську мову, побажання не спинятися, вчити, читати, розмовляти, слухати, дивитися тільки український контент, передавати наступним поколінням необхідність піднесення української мови не тільки на всеукраїнському, але й на міжнародних щаблях. Процес іде. Іде без примусу. Тому маємо результати.

КОЛИСЬ давньогрецький філософ Сократ сказав: “Заговори, щоб я тебе побачив.” СЬОГОДНІ ми кажемо — заговоріть українською, і нас побачить ВЕСЬ світ!

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі