545 українських дітей загинули від початку повномасштабного вторгнення від рук російських терористів. Такі дані наводить офіс генерального прокурора. Понад 19 з половиною тисяч неповнолітніх незаконно депортовані з території України. Повернути вдалось 388. Понад 2 тисячі дітей і досі вважаються зниклими безвісти, – повідомляє Національна поліція. Точну кількість постраждалих дітей встановити неможливо через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України. Аби об’єднати всю інформацію про зниклих, депортованих та постраждалих дітей, в Україні створили державну платформу “Діти війни”.

“Ця платформа була створена Міністерством реінтеграції, – каже радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, координаторка порталу “Діти війни”  Дарія Герасимчук, – разом з Національним інформаційним бюро за дорученням Офісу Президента України. Цей портал – інструмент пошуку дітей, їх порятунку та визволення з місць примусового переміщення чи депортації.”

“Діти війни” – це єдина платформа, яка надає актуальну та зведену інформацію про дітей, які постраждали внаслідок війни російської федерації проти України (загиблі, поранені, зниклі безвісти, депортовані), та тих, кого вдалося розшукати і врятувати. Кількісні показники щодня оновлюють правоохоронні органи. Тут можна повідомити про дитину, яка загубилася; про злочин, скоєний проти дитини; про факт депортації неповнолітнього, про примусову зміну громадянства та документів тощо. 

Якщо вам відома будь яка інформація про зниклу чи депортовану дитину — повідомте її на державному порталі “Діти війни” за адресою https://childrenofwar.gov.ua/ чи за телефоном 0-800-50-17-20. Допоможіть повернути дитину додому! 

Також на порталі зібрані історії українських дітей, які постраждали від рук російських окупантів, потрапили в полон, були депортовані та  повернулись до своїх рідних на територію України. Серед них – і розповідь про 8-річного Богдана з Бахмута. Ця історія облетіла весь світ. Батьки хлопчика загинули від ворожого снаряда просто на вулиці міста. Богдан вночі взяв велосипед і поїхав на місце трагедії, аби побачити найрідніших людей. З-під обстрілів у Бахмуті осиротілого хлопчика вивезла поліція.

“Я дочекався ночі, взяв вєлік і поїхав, – згадує Богдан. – А коли приїхав на маленький місток і побачив їх – я впав. Я думав, вони мені брехали, а вони мені не брехали. Мене навіть серце не пускало до них. Наче мама мене відштовхувала.  Я мрію, щоб мама була жива, більше ні про що.”

Також найближчі люди загинули у Андрія з Броварів. Хлопчик був в машині з батьками, коли авто розчавив російський БТР. Окупанти витягли його з машини і залишили на узбіччі, а потім — вистрілили у бензобак авто і воно загорілось.

“Мама була ззаду коло мене, вона була ціла, ніяких царапин, нічого, – згадує Андрій. – Тато був спереду, в нього були рани на голові, а дядю я не бачив, він був за кріслом. Я не міг вилізти, а потім росіянин мене побачив і начав кричати – тут дитина. Я лежав в цей час на дорозі, вони почали їхати і вистрілили з БТР в машину. Вони знали, що мама там була жива.. Якось не віриш в це все, як це можливо, ніби це якийсь сон…”

А у будинок в Маріуполі, де  перебувала Маргарита і її родичі, – влучила ракета. З 12 людей  вижило тільки троє… 

“Після удару бомби вижили тільки я, мама та дівчина брата, – розповідає Маргарита. – Я зреагувала шоком, але не плачучи. Я була в такому стані, як у шоці, кілька днів. Не дуже таке почуття гарне. Найзаповітніша мрія — побачити знову тата і трохи поговорити. Я з татом розмовляю через вікно. Він же мене чує?”

Поцілила російська ракета і в будинок 7-річної Саші з Одеси.  Через серйозні травми дівчинці довелось ампутувати ніжку. Далі – 7 місяців реабілітації, 2 протези… Але це не зупинило маленьку Сашу у прагненні займатись улюбленою справою – гімнастикою. Вона навіть виборола перше місце у змаганнях, що відбувались в Чорноморську.

“Я навіть не сумнівалась, що в мене все вийде, – ділиться Саша. – Я зірка. Яка світить дуже яскраво. Так.”

Попри ці величезні трагедії маленьких сердець, діти вчаться жити заново та не втрачати віру в Перемогу. А портал “Діти війни” надає можливість дорослим знайти чи допомогти повернути маленьких українців додому, а також – розповісти їхні історії світу, аби в кожній країні земної кулі знали, як російські терористи вбивають, калічать та викрадають маленьких українців. Якщо ви маєте інформацію, яка може допомогти дитині – заходьте на державний портал “Діти війни”.