2022 рік для кожного українця виявився випробовуванням на міцність, силу та терпіння. Ми щоденно навчалися допомагати та підтримувати один одного, цінувати моменти радості та не втрачати надію на краще. І запоріжці, звичайно, не залишилися осторонь. Згуртувалися та почали протистояти ворогу разом: ліквідовували наслідки ворожих обстрілів, волонтерили, продовжували працювати, тим самим підтримували економіку країни, відновлювали інфраструктуру міста, а найголовніше — тримали оборону. Ми підбили підсумки найяскравіших та найважливіших подій року.

У часи повномасштабної війни Запоріжжя стало неприступною фортецею для ворога та надійним прихистком для численних вимушених переселенців. Місто прийняло сотні тисяч евакуйованих із Запорізької області, а також Херсонської та Донецької. Всі вони пережили найстрашніше — постійні обстріли або ж навіть окупацію.

“Вибухи чутно дуже, так, – згадує вимушена переселенка з с. Чкалове, Херсонська область Людмила. – Ми, ось, наприклад, моя сім’я, ми десь приблизно три місяці в погребі, в підвалі ховалися, спали.”

Запорізькі хаби стали для них першим місцем, де вони відчули себе у безпеці. Одяг, їжа, засоби гігієни, перша медична допомога – і це не весь перелік безплатних послуг, що отримали вимушені переселенці у центрах допомоги. За роботою хабів слідкували держпосадовці. Закликали українців якомога швидше залишати тимчасово окуповані території.

3 травня пролунала довгоочікувана для всіх новина. Запоріжжя зустріло перші автобуси, які вивезли 156 цивільних людей з «Азовсталі». Евакуйовані у прямому сенсі вирвалися з пекла, тоді вони вперше за останній місяць змогли побачити сонце. Нашим журналістам  розповіли жахливу правду про те, що відбувалось у місті та їхньому тимчасовому прихистку — «Азовсталі».

“Ближче до кінця березня, – згадує евакуйована з “Азовсталі” Тетяна, – почалися активні обстріли  комбінату. Бомбосховище ходуном ходило. На вулицю виходити було практично неможливо. Раніше хоч трохи на сонце поглядали. Ми й сніг збирали, щоб елементарно руки помити.”

Ще однією радісною звісткою став наймасштабніший обмін від початку війни: 144 віськовополонених, які героїчно відбивали атаку ворога в Маріуполі, повернулися до України. Всі вони під час боїв отримали поранення різного ступеня тяжкості. Наприклад, Владиславу осколком розсікло бронежилет, і живіт, і ноги. Хлопець згадує, що на українських військовополонених у медзакладі окупанти морально тиснули  та схиляли до рашистської пропаганди.

“Що України немає, – розповідає Владислав. – Що ви нікому не потрібні, про вас Україна вже забула, вона вас не хоче міняти. Ми вас хочемо міняти, ви нам не потрібні, але, типу, ваша Україна не хоче вас брати. Це постійно, кожного дня твердили, казали, що все вже, Україну розбомбили.” 

Але загарбниками не вдалося відібрати у захисників  віру у найкраще, кожен мріяв лише про одне: побачити близьких. Просто побачити близьких.

На жаль, Запоріжжя переживало і страшні часи. 30  вересня близько 7 ранку загарбники здійснили кривавий теракт: поцілили трьома ракетами по цивільній гуманітарній колоні. Рашиський злочин забрав життя 31 людини, ще 92 отримали поранення.

Окупанти гатили й по центру міста. Ракетної атаки зазнав  будинок на перехресті проспекту Соборного та вулиці Сталеварів. В п’ятиповерхівці повністю зруйнувало один під’їзд, залишки даху трималися лише на дротах. З-під завалів здіймався дим, у дворі припарковані авто були завалені камінням.

“Вискочив, а сусіднього під’їзду нема, – згадує мешканець будинку Едуард. – І я сказав рятувальникам – там хтось кричав на допомогу. Завалило людину, та вони докопаються. На 5 поверсі сім’я жила, 6 чоловік, дружина та донька, маленька дитина, 10 років приблизно. А по сусідньому стояку – літня пара із собачкою, і прилетіло саме до тієї кімнати, де вони спали.”

Попри  атаки ворога, біль, сльози та страх – запоріжці продовжують тримати стрій. Підприємці працюють, енергетики та тепловики забезпечують запоріжців теплом та світлом, а комунальники роблять місто чистішим. Протягом року відновили свою діяльність цирк, театри та філармонія. Музика та пісні  лунають на кожному заході, підіймаючи настрій та надаючи сил жити і протистояти ворогу.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі