Фермер із Гуляйполя Андрій Горпинич рік тому був важко поранений на Луганщині при виконанні бойового завдання. Втратив зір і кисть лівої руки. Зараз ветеран проходить лікування у кількох медичних закладах України. Його випадок лікарі вважають щасливим — з протезом руки та відновленим зором він має шанс повернутися до повноцінного життя. Його історія – у нашому матеріалі.

Аліна та Андрій — гуляйпільці. Андрій був фермером, тримав худобу, Аліна вчилась на юриста у Запорізькому національному університеті. На початку вторгнення закохані переїхали до Запоріжжя, а восени 2022 Андрій добровольцем пішов на фронт. Служив у десантно-штурмових військах на Луганському напрямку. Поранення отримав 18 травня у селі Білогорівка, де бійці 26 бригади тримали позиції.

“Ми тримали позиції в Білогорівці. Мало людей вже у нас залишалось. З утра на мене вийшов командир, тому що я самий опитний був – всі новенькі там були, а я дев’ятий місяць служив. Він звернувся – потрібно було виконати бойове завдання, – згадує пан Андрій, – ми виконували бойове завдання, виконали його, я вже повертався на позиції. За мною начав ганятися один дрон, я від нього одпригнув. Встигнув уклонитися, а другий перед лицом у мене вибухнув. Ну, підловили мене, так скажем.”

У шоковому стані від важкого поранення спочатку болю не відчув, каже Андрій. Вже потім прийшло усвідомлення, що з ним трапилося.

“Ну, я начав по-холодному мислити. Сначала були погані прийняті рішення, які не зміг виконать. Я думав що вже все, і хотів… Не знаю, стоїть це розказувати чи ні. Хотів застрелити сам себе, но не зміг піднять автомата руками, бо не було чим, – ділиться він, – потім вияснили хлопці, що зі мною таке случилося. Друге моє рішення було: постарайся покликати на допомогу, якщо встигнуть, то так тому і бути. І прибігли хлопці, яких я сам витягував колись, вони — хороші друзі.”

А потім — 3 місяці лікування у шпиталі ім. Мечникова у Дніпрі. На лівій руці Андрія була відірвана кисть. На правій — кілька фалангів пальців. За 3 тижні після операції Аліна і Андрій Горпиничі прийшли у Центр протезування на консультацію. Тут йому поставили протез на лівій руці. Зробили це на безоплатній основі, адже беруть участь у соціальній державній програмі з надання медичної допомоги, й зокрема, військовослужбовцям.

“Ми поставили німецьку кисть. Вона — тяглова, рухи виконуються за допомогою тяг. Є можливість її розвернути для різних видів захвату,” – розповідає протезист Центру “Сміливий крок” Олексій Яценко.

“Позитивна людина — це так. І я думаю, що, дійсно, як і будь-кого, це його дуже і засмучувало, і пригнічувало на початку, – розповідає дружина Андрія Аліна Горпинич, – але потім він взяв себе в руки. Наступного дня, коли я до нього потрапила, він каже: ти знаєш, що в мене руки немає. – Нічого? – Нічого. І все.”

Нова “рука” міцна, кажуть протезисти, може переносити вагу від мобільного телефона до 10 кілограмів. А в майбутньому у Андрія є перспектива застосування нового виду протезування — біоніки, кажуть у клініці. Крім того, хлопець зовсім не бачив після поранення. Перше побачення вони обидва  вже ніколи не забудуть.

“Нам сказали: він у медикаментозному сні, і що він нас чує. І я почала до нього розмовляти, і він почав ногами шевелити. Почув. Відповісти не міг – ногою пошевелив, – згадує пані Аліна, – він не просто пошевелив, а він рукою дьорнув, аж в нього все ліжко захиталося.”

“Поначалу, коли я зовсім не бачив, все тільки з нею — і в туалет, і покупаться. Всюди жінка мене водила за ручку, бо я зовсім нічого не бачив, – згадує пан Андрій, – зараз я начав бачить, і тепер відновлюємо обов’язки ті, що були раньше, свої. Питаюсь допомогти по домашнім справам. Приходить жінка з роботи, а я стараюсь поприбирати, а готовити ще тільки буду навчатись.”

А от шлях до відновлення зору Андрія буде більш тривалим, каже Аліна.

“Лівий глаз — 20%, правий — 10%. – 20% – це в очках, – пояснює вона, – ну, зараз, виходить, 10 і 10. Ми проходимо лікування, на кожному оці у нього було по 3 операції. І ми продовжуємо далі.”

20 травня подружжя святкуватиме один рік шлюбу. А днями Аліна та Андрій вчетверте їдуть до Одеси лікувати очі чоловіка. Динаміка позитивна, кажуть про його зір тамтешні фахівці, і цим вселяють надію подружжя на покращення здоров’я чоловіка. Адже вони мріють і про повернення його до повноцінного життя після реабілітації, й про поповнення у сімействі.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі