В кожній тимчасово зайнятій громаді є дорожня карта – тобто перші кроки, котрі будуть здійснені у кожному населеному пункті, після того, як звідти виб’ють ворогів. Є така і у Бердянської громади.  По кожній галузі та навіть закладу – своя програма. Директор Андріївської школи Олександр Малієнко переконаний: планувати роботу, яку треба буде проводити після окупації, варто вже зараз. 

“Я вважаю, що відновлення освіти на деокупованих територіях – це комплексна проблема, і починати її [вирішувати] треба зараз, – каже директор Андріївського закладу загальної і середньої освіти Бердянського р-ну Олександр Малієнко. – Ну, по-перше, зберегти ту мережу освіти, яка зараз працює у дистанційному форматі, адже вони дають українську освіту на окупованих територіях, тобто не дають остаточно промити мізки нашим дітям.”

Нині освітній заклад працює в онлайн-форматі, і всіма силами допомагає навчатись за українською програмою своїм учням навіть з окупованих територій.

“Школа працює у повному форматі, у нас онлайн уроки, у нас в них гнучкий графік навчання, – розповідає Олександр Малієнко. – Явам скажу, що цим дітям дуже важко, бо вони ходять в ту школу, і приходити після обіду, ще навчатись в іншій школі – дуже серйозне йде навантаження. Частково діти переходять на індивідуальні форми навчання, безпосередньо на рівні вчителі проводять ім консультацію. З цим проблем немає, вчителі працюють, якщо у батьків є бажання на тій території, то заклад надає всі необхідні умови, щоб діти здобули українську освіту.”

Станом на сьогодні приміщення школи збережене, з педагогічними кадрами питань теж немає, – каже Олександр Малієнко. 

“У нашому закладі 85% вчителів виїхало, – розповідає директор Андріївського закладу загальної і середньої освіти Бердянського району, – на співпрацю з 28 вчителів пішло 4, тобто кадрова проблема не являється самою серйозною для нашого закладу. У нас багато молодих вчителів, крім того, ми налагодимо співпрацю з нашими вузами, а саме Бердянським державним педагогічним інститутом.”

Щодо учнів, каже директор школи, то за наповнення закладу не переймається, переконаний: його учні обов’язково повернуться у свої класи. І першочерговим завданням буде не тільки відновити навчання, але й «повернути» дітей до України ментально, після агресивної російської пропаганди. Такої ж думки і громадські активісти.

“Тому коли ми повернемось туди, додому, після деокупації, – пояснює голова ГО “Безпека та добробут” Олександр Панченко, – в першу чергу, як громадського сектору і освіти у тому числі, це підвищення національної ідентичності наших дітей, це патріотичне виховання. Порівнюючи, що російська федерація робить там, ми багато недоопрацьовували, ми багато чого не робили, і тому ми зараз готуємо і вчителів, і дітей.”

За словами Олександра Панченка, після деокупації територій, саме патріотичне виховання вийде на перший план. Це повинні розуміти і до цього готуватись усі – і влада, і громадський сектор, і вчителі, а найголовніше – батьки – та налаштовувати на це дітей. Громадські активісти готові допомогти і багато чого роблять для цього вже зараз.

“Ми проводили заходи, ми співпрацюємо з запорізькою школою “Джур”, ми робили у минулому році спортивно-патріотичний табір в Карпатах, – розказує голова ГО “Безпека та добробут” Олександр Панченко, – ми вивозили на 2 тижні дітей з наших окупованих громад. Дітям це потрібно, їм це сподобалось, і ми розуміємо, що діти повинні, в першу чергу, коли вони повернуться додому, щоб вони не попали під вплив тих, хто там були. А інші попали під вплив наших, хто був тут і хто повернеться додому вже свідомим українцем.”

Бердянська громада перебуває під окупацією вже понад 2 роки, але кожен її житель вірить: все можна буде відбудувати і відновити, аби тільки настала наша Перемога. І аби відновлення та реінтеграція територій  відбулись якомога швидше та екологічніше, – плани на деокупацію розробляють вже зараз.