Плавнева частина Дніпра – без води. Нерестилища у затоках та лиманах в акваторії Каховського водосховища фактично втрачені. Жителі правобережних сіл, що в передмісті Запоріжжя, б’ють тривогу — якщо не організувати заходи з розчищення плавнів, у короткий проміжок часу вони можуть остаточно висохнути й зникнути як природне явище. А разом із ними щезнуть і окремі види риби. Наполягають: повернути воду у заплави Дніпра можна навіть в умовах воєнного часу. Яким чином – у матеріалі.

Нижньодніпровський лиман, що у правобережній частині Дніпра, нині майже без води. У місцях, де вона ще залишається, глибина — не більше півметра, на осушених ділянках — паростки верби. За кілька років тут буде вербовий гай, а відтак повна зміна екосистеми, розповідають місцеві жителі.

“Тут була водичка, була затока, дуже красиво було, – каже житель села Нижня Хортиця Валерій Бочковський. – Люди приїздили на човниках, на каяках каталися. Дуже гарно було у нас тут. Але головне — тут було нерестилище для риби. Риба щороку сюди заходила навесні, в очереті нерестилася, було багато риби.”

А відтак місцеві прогнозують вкрай несприятливий нерест наступного року й різке зниження кількості риби у Дніпрі.

“У всіх затоках немає води, – Валерій Бочковський. – Оце буде катастрофа. І в Дніпрі рибі ніде, крім каменів, нереститися. Але у каменях вона не буде нереститися. Їй потрібна якась трава, якийсь очерет. А в Дніпрі у нас просто жах, що коїться.”

На береговій лінії Дніпра біля Нижньої Хортиці, як кажуть, ніде стати. Поряд із місцевими рибалять і містяни. Рибу ловлять у необмеженій кількості – по 15-20 кілограмів із кількох вудок. І це при  добовій нормі – не більше 3 кілограмів із одного гачка.

Активне клювання рибалки пояснюють тим, що щільність риби у воді різко зросла. Мовляв, якщо раніше на 10 квадратних метрах траплялась одна рибина, зараз на один квадратний метр — десяток. Між тим, свою вдалу риболовлю все ж пояснюють екологічною катастрофою, що сталась на Дніпрі після підриву ворогом греблі Каховської ГЕС.

Місцеві закликають: вже зараз, під час війни, необхідно організувати комплекс заходів щодо розчищення плавневої частини Дніпра. Готові у цьому питанні об’єднати свої зусилля із обласною та місцевою владою, громадськими діячами, екологами та підприємцями.

“Треба це питання піднімати на рівні держави, – впевнений житель села Нижня Хортиця Юрій Лагно. – От як ми з росіянами воюємо разом, так треба екологію піднімати нашу. Держава повинна кожний день показувати по телебаченню – ось вона катастрофа! Ось злилась вода, й осьо утворилось болото. І про це держава повинна дбати. Держава повинна купити земснаряди. З Дніпра заходити і вимивати цей бруд. Вантажівки можуть, екскаватори грузить.”

І наступного року не пізно чистити заплави, кажуть наші співрозмовники. Але знадобиться інша техніка.

“От драглайни є, – каже житель села Нижня Хортиця Юрій Лагно. – У мене 3 драглайни таких, я собі ставки чистю кожний рік. І тоді можна вивозити грузовиками. Техніки — море. У нас є балки, свалки, які треба засипати. Це ж родючі грунти, їх можна вивезти на поля, фермери візьмуть. Це добриво.”

Розчищення нерестилищ під час воєнного стану неможливе, у першу чергу, з міркувань безпеки, – зазначає іхтіолог Максим Бронзюк. Комплексно вирішуватимуть цю проблему вже після деокупації південноукраїнських земель.

“Оцінити, в першу чергу, завдані збитки у загальному обсязі необхідно вже після деокупації, – переконаний головний спеціаліст відділу іхтіології та рибальства запорізького рибоохоронного патруля Максим Бронзюк, – після того, як будуть проведені роботи з розмінування територій. Здійснити комплексний аналіз із залученням профільних інститутів та Інституту рибного господарства Національної Академії аграрних наук України, Інститут гідробіології та інших профільних відомств.”

А головне, стан плавневої зони Дніпра залежатиме від того, як швидко можна буде відновити греблю Каховської ГЕС, зауважує іхтіолог. Щодо неконтрольованого любительського вилову риби, після попередження на порушників інспектори складають адмінпротоколи з призначенням штрафів за нехтування правилами рибальства.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте в нашому телеграмі