Він став справжнім чинником не тільки загальнонаціональної, а й  світової історії. А створена ним Революційна Повстанська Армія України відіграла визначну роль у добу національно-визвольних змагань на початку 20-го століття. У день народження Нестора Махна запорізькі історики Володимир Чоп та Олег Будяк розповіли про історичну роль гуляйпільського ватажка. А також, яке значення ім’я українського анархіста має зараз, коли Україна знову виборює свою свободу й Незалежність.

У Запорізькому обласному історико-краєзнавчому музеї,  в залі, присвяченому українській революції 1917-21-го років, є матеріали й про Революційну Повстанську Армію України та її ватажка Нестора Махна. Запорізькі історики Володимир Чоп та Олег Будяк, які  досліджують махновський рух, зауважують: і дотепер немає відповіді на питання,  як народжений і вирісший у злиднях простий сільський голова стрімко й несподівано постав як політичний і військовий діяч і повів за собою маси. Це, на їхню думку, є історичною таємницею.

На початку 20-го століття в Україні існувало кілька державних утворень. Це Українська Народна Республіка, Українська держава гетьмана Скоропадського. На заході певний час існувала Західноукраїнська народна республіка. У Харкові була проголошена прокомуністична Українська соціалістична радянська республіка. Але навіть зараз мало хто знає, що тут, на півдні, нетривалий час фактично існувало ще одне державне утворення, яке називалось “Вільний район Революційної Повстанської Армії України”. І місто Запоріжжя було одним із його центрів. А лідер цього політичного проєкту – надзвичайно популярний на той час полководець і політичний діяч Нестор Махно.

І спробував зробити це в окремо взятому регіоні. Спирався, до речі, на єдиний в історії практичний досвід — знамениту Паризьку комуну, що протрималась всього 73 дні. 1919 рік – пік успіху махновського руху. Чисельність Революційної Повстанської армії України армії сягнула 80-ти тисяч. Восени в Олександрівську військо реквізувало під штаб ось цей прибутковий будинок купця Мінаєва, де раніше розташовувався пасаж.

Тут працював начальник штабу Повстанської Армії Віктор Білаш. Готував свої промови на мітингах, на 4-му з’їзді Повстанського району, який проходив у нашому місті 27 жовтня  –  2 листопада 19-го року. А також у цьому будинку на другому поверсі знаходилась комендантська сотня штабу. А сам Махно тут іноді й ночував.

А нещодавно директор нині окупованого Осипенківського краєзнавчого музею Олег Будяк разом із однодумцями створили на території запорізького краєзнавчого музейний простір для релокованих громад. Представлятимуть кілька історичних епох. В тому числі й махновську. А також продовжує вже тут, у Запоріжжі, досліджувати й збирати свідчення про життя соратника Махна Трифона Вдовиченка.  А сам повстанський ватажок сьогодні — це постать, яка веде на бій його послідовників проти російського тоталітаризму.