Україна – держава з великим промисловим потенціалом, який тривалий час розбудовували наші талановиті науковці і інженери. Зокрема, українці зробили свій внесок в розвиток авіації та ракетобудування. Наразі ці традиції продовжують в Запоріжжі. Докладніше – у матеріалі.

У травні 1910 року в Києві був побудований перший літак повністю із вітчизняних матеріалів. Піднявся в повітря на ньому його конструктор – професор Київської політехніки Олександр Кудашев. Ще один піонер авіації та інженер Левко Мацієвич спроектував на ескізах перший авіаносець та брав найактивнішу участь в українському визвольному русі. Він був перший вітчизняний авіатор, який віддав своє життя, підкорюючи п’ятий океан.

“Ми можемо згадувати Миколу Кібальчича, – розповідає ректор НУ «Запорізька Політехніка» Віктор Грешта, – який ще в 1881 році на стінах в’язниці намалював конструкцію вже реактивного двигуна і запропонував формулу розрахунку гальмування цього літального апарату перед землею. Ми згадуємо Ігоря Сікорського, який є засновником вертольотобудування, Юрія Кондратюка, ім’я якого носить сьогодні Полтавська політехніка, який розрахував траєкторію виходу на орбіту Місяця, і НАСА користувалась саме цими розрахунками вже при організації висадки астронавтів на поверхню Місяця.”

Наразі в світі лише 5 країн, окрім України, мають повний цикл виробництва авіаційних двигунів. Більшість з них розроблені та виготовляються у Запоріжжі. Навіть у надважкому транспортному Ан-225 «Мрія», спроєктованому конструкторським бюро Антонова, був майже такий. Сам літак знищений в ангарі під час боїв за аеропорт Гостомель у лютому 2022 року. Справжня авіаційна класика – двигун Аі-20. Незважаючи на поважний вік, він досі використовується на літаках АН-12.

“Аі-20 – розробка Запоріжжя і виробництво Мотор Січ, – каже завідувач кафедри технології авіаційних двигунів Дмитро Павленко, – Аі-25 – розробка Запоріжжя і виробництво Мотор Січ. Вражає його надійність. По більш ніж 20 тисяч годин ресурс становить цього двигуна, також вражає здатність цього двигуна працювати із значними пошкодженнями, як окремих вузлів, так і деталей.”

Українці зробили свій вклад і у розвиток ракетобудування. Завдяки Сергію Корольову з Житомира була відкрита космічна ера, запущені перший у світі штучний супутник та здійснений перший вихід людини в космос. А одесит Валентин Глушко, основоположник рідинного ракетного двигунобудування, створив багаторазовий ракетно-космічний комплекс «Енергія» – «Буран». І цей список можна далі продовжувати.

“Це видатні конструктори на Дніпропетровщині. Михайло Янгель, – розповідає Віктор Грешта, – який був розробником таких ракет як Космос, Циклон з автоматизованим запуском. Але і Запоріжжя, і Запорізька політехніка мають великі традиції саме у розробці авіаційних двигунів з повним циклом випуску.”

Презентувати власні розробки українці можуть не тільки в авіаційній сфері. В київському конструкторському бюро «Луч» була розроблена протикорабельна крилата ракета Р-360 «Нептун». У 2020 році береговий ракетний комплекс «Нептун» був прийнятий на озброєння Збройних сил України. Він здобув всесвітню славу минулого року, коли з нього було знищено російський ракетний крейсер «Москва» — флагман Чорноморського флоту. Окрім цього, зараз триває розробка декількох версій безпілотних торпед Toloka, що зможуть уразити ціль за 2 тисячі кілометрів. Безпілотники матимуть ультразвукові та 3D-сонари, гідрофони, а також камери та GPS-навігацію.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі