У Запорізькому художньому музеї відкрилась виставка скульптора, історика та військового Олександра Шкалікова під назвою “На війні та поза війною”. Автор наразі служить в Національній гвардії і це його перша персональна експозиція. Докладніше –у матеріалі.

Тут є скульптури, створені у мирні та у воєнні часи. А частина робіт взагалі – з уламків зброї. Автор наділив кожну із них глибоким смислом. Каже: якщо глядач здатен мислити асоціативно, то всі сенси йому будуть очевидні. 

“Олександр Шкаліков — художник дуже цікавий і неординарний, його історична освіта створює особливий погляд на творчість, – каже в.о. директора Запорізького обласного художнього музею Інга Янкович. – Він займався ескпериментальною археологією, розуміється на археологічній давній історії нашого краю. Все тут можна побачити і все тут відображається.”

Історик за фахом, Олександр чимало досліджував культурну спадщину різних народів та народностей. В одній із скульптур він відтворив африканський уду, що в перекладі означає “глечик, який звучить”. 

Є і версія відомого класичного твору “Дискобол”. В Олександра ця робота – з дерева абрикоса. Фрагмент дерева не піддавався обробці чи удосконаленню автором. Природа все зробила сама.

“В нього там дві гілочки, вони на такій відстані, що якраз і тримають цей диск, а диск – це звичайний камінь, – розповів художник, військовослужбовець автобату 15 бригади НГУ “Кара-Даг” Олександр Шкаліков. – Перетворилися на таку відсилку до досить відомої скульптури “Дискобол”.” 

Є й керамічні фігури людей. Вони майже всі підняли голови та дивляться у небо. Навіщо?

“Це – меседж, побажання щоб люди інколи дивилися вгору, – каже Олександр Шкаліков. – Вони маленькі, на маленькій планеті, в космосі багато зірок… Окрім їхніх приземлених бажань і мотивацій є ще спостереження за навколишнім світом.”

Олександр захоплюється творчістю наших пращурів. Коли створює подібні стародавнім скульптури, дивується, приміром, як майстрам минулих тисячоліть вдавалося передавати настрій людини лишень нахилом її голови, яка не мала обличчя. Це досить символічні моменти. Якщо приділити цьому достатньо часу, то ми могли б розшифрувати послання предків, каже Олександр.

“Дуже багато сенсів закладено, – каже в.о. директора Запорізького обласного художнього музею, – і оберегова складова, і складова світобудови. Щось таке, що було потрібне. От той художник, який вміє відобразити мислення старовинних майстрів, тут ми можемо побачити, на цій виставці. Він робить свої інтерпретації давнього мистецтва.”

Інші експонати – просочені воєнною тематикою. Вони не тільки ПРО війну, вони і є САМА війна. Автор не міг обійти воєнну тему, адже сам наразі служить в автомобільному батальйоні 15 бригади НГУ Кара-Даг. Після перемоги виростуть нові люди, які, можливо, не знатимуть про сьогоднішні події, каже Олександр, тому важливо залишити для них от такі нерукотворні експонати, породжені темними часами.

Доволі символічним вважає автор і свою роботу під назвою “Серце темряви”.

“Саме словосполучення “серце пітьми” або “серце темряви” — воно пояснює той час, в який ми живемо, – впевнений Олександр Шкаліков. – Це такий якийсь когнітивний дисонанс… Посеред сучасного міста – відчуття, що поруч знаходиться страшенна руйнівна сила. Це – “серце пітьми” або “серце темряви”.”

Всередині роботи вмонтоване дзеркало. За задумом автора, воно віддзеркалює нашу реальність саме тут і зараз. А за реальністю, в якій ми всі перебуваємо, пильно стежать спостерігачі кадама. Образи автор позичив з японської міфології.

А де ж промінь світла у нинішній пітьмі, де надія на світлі часи — запитуємо ми в Олександра. Художник відповідає: надія – це і є, власне, ця його виставка. Якщо музей працює, художники творять, а люди приходять це побачити – це вже надія на світло! 

Відвідати виставку Олександра Шкалікова можна по п’ятницях, суботах та неділях.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі