Унікальні кадри, документальну хроніку війни можна бачити на фотовиставці начальниці відділення комунікацій 23-ї окремої механізованої бригади Оксани Чорної. Авторка представила чотири десятки своїх світлин, зроблених на лінії фронту. Так і назвали експозицію – “На лінії фронту”. Більше про світлини – у матеріалі.

До війни Оксана Чорна фотографувала природу. А тепер в об’єктиві її фотокамери бойова робота, тренування та повсякденне життя наших бійців. Оксана – доброволець. На початку повномасштабного вторгнення була бойовим медиком. Евакуйовувала поранених з поля бою, брала участь в боях під Лисичанськом, на Херсонщині та в обороні Бахмута. Потім обійняла посаду пресофіцера, продовжила службу в 53-ій, а згодом і 23-ій бригадах. 

Фотографії, зроблені на передовій, показують роботу артилеристів, танкістів, піхотинців, пілотів безпілотних систем, снайперів, медиків, які рятують життя нашим бійцям. Демонструють унікальні кадри бойової роботи, тренувань та побуту наших захисників.

“В більшості це роботи з бойових позицій, або на бойових позиціях, де йде стрільба артилерії, на полігоні, тренування, побут, портрети хлопців і дівчат, які служать в армії, – розповіла начальниця відділення комунікацій 23 окремої механізованої бригади Оксана Чорна. – Знаходяться на позиціях. Є фотографії з вогневих позицій, де йде стрільба або підготовка до стрільби, є нічні тренування. Займаюсь фотографією дуже давно, на фронті останні 2 роки, на цій виставці представлені роботи, які я зробила в 53, 22, 23 бригаді.”

Представлений на виставці і портрет дівчини-снайпера з позивним “Віскі”  53-ї окремої механізованої бригади, життя якої обірвала війна. Вона загинула при спробі евакуації поранених.

“Це портрети я готувала, коли в 2024 році проходила виставка про дівчат-військових, мені запропонували зробити портрети жінок на війні, – каже Оксана Чорна. – Фотографія дівчини-снайпера з позивним “Віскі” Катерини, вона була снайпером в 53 бригаді. Ця фотографія зроблена взимку 2024, і в лютому вона загинула, коли виводила поранених з позицій. Їх групу всю розстріляли. Коли я робила виставку про дівчат, там були не тільки портрети, а була історія кожної з них, жінок, які служать в 53 бригаді. А її історію я не встигла записати, на жаль, вона загинула.”

Також на світлинах можна бачити й роботу стабілізаційного пункту. На одній з них лікарі виконують складну операцію пораненому.

“Зображена серйозна операція, яку проводять лікарі, з трехестомії, коли поранений військовий отримав серйозні поранення щелепи, не можна було інтубувати його, вони проводили цю операцію. Це був перший раз з початку повномасштабки, що вони робили такі складні маніпуляції на стабілізаційному пункті, – каже Оксана Чорна. – Бо насправді цей пункт це якесь маленьке приміщення, це не шпиталь, там немає жодного специфічного обладнання, окрім того, що вони можуть мобільного привозити з собою.”

Відвідувачі наголошують: цю експозицію варто подивитися кожному.

“Ми незламні, хоробрі серцем і душею, переживаємо цей жах, – каже волонтерка, відвідувачка виставки  Олена Кареліна. – Вона донесла куточок того, що відбувається насправді там. Ми їх підтримуємо, донатимо, чимось допомагаємо, кожен українець чимось допомагає на зараз.”

“Показала Оксана картини, хлопців, атаки, активний спосіб життя бійців, – каже голова обласної організації Національної спілки фотохудожників України Олег Бурбовський. – Вони захищають кожного з нас, відчувається, що українська армія – найсильніша в Європі.”

Найбільше бажання Оксани, як і всіх українців – наша найшвидша перемога, а також щоб усі повернулися додому живими та здоровими. А ще військова фотограф додає: після закінчення війни мріє поїхати подорожувати навколо світу.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі