Немає слів, а тільки мова тіла – це про хореографічну виставу «Косачка». Унікальний проєкт київські незалежні мисткині Юлія Лопата та Галина Пеха створили у 2023 році. Виставу вже встигли побачити в Києві, Хмельницькому, Івано-Франківську та Львові. На прем’єрному показі у Запорізькій обласній філармонії побувала і наша знімальна група.

У цій виставі немає слів, лише мова тіла. Рухи акторок-танцівниць, незвичайні пози, експресивні вигини – все наче крик душі. Адже вистава-міф “Косачка” – це про подорож людського духу в тілі жінки і про коси як символ сили та незалежності. Напівміфічні жінки-воїтельки, які жили на території степів Приазов’я у 3-1 століттях до нашої ери – головні образи, до яких звертаються авторки.

“Глобально в цій виставі унікально те, що я створила в контексті ідеї режисерки цілий світ, і це було важко, але це було дуже дуже цікаво, – розповідає хореограф-постановниця Галина Пеха. – Метафорично ми використовуємо елементи народного танцю, делікатно до них підходимо. Запорізькі танцівниці – неймовірні. Мені дуже пощастило, що я з ними працюю тут.”

У пластичній виставі мисткині намагалися втілити все, що довелося пережити українкам впродовж століть. Радянські репресії, втрата дітей на війні, збереження домашнього вогнища, а зараз – захисниці від окупантів. Костюми для «Косачки» створила художниця Ася Сутягіна. Одне з її рішень – хустки з орнаментами п’яти регіонів України – відображають силу і захист, знання пращурів.

“Ми подумали, як театральна платформа, яка має базу, ресурс, бажання і можливість розвивати сучасний танець у Запоріжжі, запросити дівчат, перенести цей проєкт у Запоріжжя. Адже у мистецькому незалежному секторі складно довгий час утримувати проєкти. Дещо було адаптоване під наших танцівниць, але це нормальний робочий процес. Ми зробили власну промо-кампанію, візуальну кампанію, яку ми знімали на о. Хортиця, в урочищі Вирва. Ми трохи цей проєкт поєднали з нашею землею, з нашим рідним краєм, аби глядачі відчули наш зв’язок. Крім інших тем, у виставі підіймається тема зв’язку роду, зв’язку з рідною землею, і тією силою, яку дає Батьківщина і рідна земля.”

В основі вистави – сучасний танець, але його рухи довелось трансформувати, адже хореографиня Галина Пеха надихалася багатовіковими традиціями. Унікальним є й оригінальний та різноплановий музичний супровід. А від таємничого шепоту часом стає моторошно.

“Справді музикальний супровід — це прям така дуже велика окрема тема, дуже великий пласт роботи композитора Олени Шикіної. Вона проводила для кожної сцени окреме дослідження, я направляла її по темам, по сенсам кожної вистави. Разом з Оленою  працювала і Соломія Кирилова, наша вокалістка. Вона фольклористка, дуже знається добре на цій темі, тому підбирала нам народні пісні, які звучать у нас у виставі. І разом з Оленою вони знаходили різні інтерпретації.”

Юлія Лопата та Галина Пеха працюють на перетині мистецьких жанрів. Моментами глядач може поринути у власні думки та спогади. Авторки проєкту кажуть, що у героїнях, серед яких немає головної, кожна жінка може упізнати себе.

Торік цей проєкт номінували на Національну театральну премію “ГРА”. А наразі Дім актора працює над тим, аби у “Косачки” було тривале гастрольне життя. Адже у новому театральному сезоні пластична вистава київських авторок має увійти до репертуару муніципального театру.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі