Майже 3,5 тисячі вибухонебезпечних предметів знешкодили запорізькі рятувальники за 1,5 роки великої війни. Це залишки російських боєприпасів, якими противник обстрілював обласний центр та населені пункти регіону. Розміновувати всіяну ворожими снарядами  територію нашим надзвичайникам доводиться щодня. Рятувальники працюють навіть під обстрілами та мають справу з різними видами озброєння.  Безпечні залишки боєприпасів сапери показали нашим журналістам та розповіли про гуманітарне розмінування регіону.

“На даній локації, – розповідає рятувальник, – знаходяться безпечні залишки від ВНП: різних систем залпового вогню, типу “Смерч”, “Ураган”, “Град”, “Торнадо”, а також безпечні залишки від ракет С-300.”

Пан Олександр демонструє залишки  боєприпасів, які  спрямовують росіяни по Запоріжжю та регіону. По обласному центру найчастіше гатять з С-300, а по прифронтових громадах — чи не з усіх типів озброєння. Нерідко вибухонебезпечні предмети сапери знаходять на дахах чи біля домівок місцевих.

“Дуже часто буває, що в населених пунктах боєприпаси РСЗВ, – каже начальник частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування ГУ ДСНС в Запорізькій області Олександр Вінніцький, – також авіабомби дуже часто заходять під фундаментами будівель. Тож це є проблемою.”

Серед небезпечних знахідок в регіоні трапляються й заборонені у світі касетні боєприпаси. Складність їхнього розмінування полягає в тому, що  один снаряд має до кількох сотень бойових елементів, що при влучанні розлітаються по території.

“Більше всього використовуються касетні боєприпаси, – каже Олександр Вінніцький, – “Смерчі”, “Урагани”, касетні елементи різних типів. Останнім часом почали використовувати ще й авіаційні бомби, а саме керовані авіаційні бомби типу “КАБ-250”, “КАБ-500”.”

Аби підняти 500-кілограмову бомбу, потрібна спеціальна техніка, яку приганяють із Запоріжжя. Часто це стає проблемою, адже росіяни обстрілюють спецтранспорт.

“Це є велика небезпека також і для сапера, – розповідає пан Олександр, – але наші сапери максимально захищені. Всі забезпечені максимальним класом бронезахисту. Це бронежилети 6 класу та кевларові шоломи класу 3а. Також використовуємо дуже часто захисні бронекостюми.”

У повному спорядженні саперам доводиться працювати годинами. Для виявлення небезпечних знахідок вони мають цілий арсенал обладнання, та незамінним однозначно є міношукач.

Окрім роботи в запорізькому краї, наші сапери виїжджають на гуманітарне розмінування в деокуповані регіони: Херсонщину та Харківщину. Там перебувають по 2 місяці, аби знешкодити всі залишки від російських боєприпасів. Пріоритет надають цивільній інфраструктурі.

“Це перевірка лінії електропередач, водо- та газопостачання, – пояснює начальник групи підводного розмінування, спеціальних міно-пошукових АРЗ СП ГУ ДСНС України у Запорізькій області Святослав Стасюк, – щоб підключити якнайшвидше та якнайбільше населених пунктів, щоб люди могли повноцінно проживати. Там їх дуже багато, протитанкових та протипіхотних полів, і вони практично всі з пастками. Ставиться для того, щоб сапер не зміг її розмінувати, вилучити.”

Росіяни часто використовують підлу тактику, ставлячи пастки для рятувальників та обстрілюючи щільним вогнем прифронтові райони. Саме тому запорізькі надзвичайники просять місцевих бути обачними під час виявлення підозрілих знахідок: треба відійти від них на безпечну відстань, зателефонувати 101 або 102 та дочекатися саперів.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі