Ключі від нового будинку у Запоріжжі отримала родина Андрія й Катерини Дмитрієвих, які є вихователями дитячого будинку сімейного типу. Відтепер семеро дітей – двоє рідних та п’ятеро сиріт і позбавлених батьківського піклування, житимуть у комфортному двоповерховому будинку, де в кожного буде свій особистий простір для відпочинку й навчання. Як вітали родину Дмитрієвих з новосіллям – у матеріалі.

Родину Дмитрієвих називають династією. Батьки голови сім’ї, пана Андрія, також свого часу створили дитячий будинок сімейного типу. Все своє дитинство Андрій зростав з дітьми, яких прийняли в родину його батьки. Він на власні очі бачив, як-то воно – потрапити у справжню сім’ю, знає, якими бувають долі дітей, котрі позбавлені батьківської опіки.

“Це мета, до якої всі ми йшли разом. Андрій, він був учасником тих подій, і діти, як адаптація проходила, Андрій був помічником в цій справі, – розповідає батько Андрія, Олександр Дмитрієв. – Свій досвід, який в нас є, ми з радістю їм даруємо. А діти, ви ж чули – дідуня, дідуня. Хвостиками бігають. Чужих дітей не буває.”

“Це була наша мрія, ще коли ми 8 років назад про це розмовляли, що ми будемо виховувати дітей… і великий будиночок для цього,” – ділиться подружжя Дмитрієвих.

Андрію 27 років, його дружині – 33. Разом вже дев’ятий рік. Чи є у подружжя хвилинка на себе? Як впоратися з такою кількістю дітей? Чи вистачає уваги всім і кожному? Такі питання ставлять собі Андрій та Катерина щодня. До того ж, серед діточок є такі, які потребують професійного медичного догляду та лікування.

“Наша увага вся в дітях, і це круглосуточно. Вони постійно уваги потребують,” – каже подружжя.

“Дуже згуртована родина, тому дуже радісна новина, що нам виділили цю субвенцію. Це запорізький ДБСТ. Тому необхідно було співінвестування міської територіальної громади, – пояснює начальниця Служби у справах дітей Запорізької міської ради Наталія Сиворакша. – За 8 млн 200 тис був придбаний цей будинок. З них 820 тисяч це кошти запорізької територіальної громади.”

Родина Дмитрієвих бажає взяти на виховання ще трьох діточок, як передбачає закон. А поки щаслива сім’я звикає до нового житла – великого, гарного, комфортного, приймає численні подарунки.

“Це сертифікат на 50 тисяч гривень для облаштування житлових кімнат, переданий генератор 12 кіловат..світло й тепло. Вже є автоматична сушарка….ну і далі все буде за їх вимогами — до Олени Зеленської ми написали звернення, всі побажання, які необхідні для нашої родини, – розповідає Наталія Сиворакша. – Це було прохання влади і сподіваємось що буде потужна підтримка і наша родина отримає все що їм буде необхідно.”

5 кімнат, по ванній кімнаті на кожному з двох поверхів, лазня, басейн на подвір’ї, простора кухня – мрії збуваються. Місця вистачить усім.

“Мені тут подобається, тут є телевізор, тут є багато книжок, – ділиться вихованка дитячого будинку сімейного типу Дмитрієвих Владислава. – Я мріяла про такий будинок. Тут є ще басейн, джакузі.”

“Та все подобається, баня, басейн та джакузі, – додає вихованець дитячого будинку сімейного типу Дмитрієвих Іван, Всі дружно живемо, ніхто нікого не обзиває, не б’є.”

Голова родини, Андрій, каже, що ані біологічні, ані прийомні діти не знають, що таке вимагати. Батьки вчать дітей спілкуватися у форматі діалогу та взаєморозуміння. На таких же засадах налагоджена й комунікація з міською владою.

“Наскільки допомагає служба нам? Ну як вам сказать. По шкалі до 100 – на всі 200! Навіть коли ми в Польщі, завжди ми на телефоні з Наталією Сергіївною… Вона завжди допоможе, – ділиться батько-вихователь дитячого будинку сімейного типу Олександр Дмитрієв. – І робітники служби також. Я ж кажу — зі 100 балів на 200 точно і це якщо я трошки не мало сказав.”

Будинок загальною площею 313 квадратних метрів є власністю територіальної громади і дає право на проживання там доти, доки функціонуватиме дитячий будинок сімейного типу.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі