18 квітня — Міжнародний день пам’яток та визначних місць. В Україні через військову агресію рф пошкоджено або зруйновано близько тисячі об’єктів культурної спадщини. Не менше сотні з них — у Запорізькій області. Постраждали пам’ятки архітектури й містобудування, історії, археології, монументального мистецтва, унікальні природні об’єкти. Знищені цілі історичні ареали — зокрема Оріхова й Гуляйполя, які були візитівкою й гордістю краян. Про стратегію порятунку культурної спадщини від варварського знищення, яку розробили запорізькі науковці – у нашому матеріалі. 

З нагоди 130-річчя Василівського історико-архітектурного заповідника “Садиба Попова” у Запорізькому художньому музеї презентували виставку картин із приватної колекції його очільника Валерія Стойчева. Роботи, створені чотирма сучасними художницями, відображають замок у різні історичні періоди. Територія комплексу неодноразово опинялась в епіцентрі запеклих боїв. Востаннє – у березні 2022-го, під час оборони Василівки. Тоді були пошкоджені 4 внутрішні об’єкти.

“Було пошкоджено у нас каретний сарай, другий поверх Градами, – розповідає голова обласного відділення українського Товариства з охорони пам’яток культури Валерій Стойчев, – чотирикутна пожежна башта значно пошкоджена. Крім того, повилітали вікна у всіх флігелях — західному, східному флігелях повибивалися.”

Сьогодні територія замку окупована і не перебуває під контролем української держави. Але науковці продовжують музейну справу в умовах релокації. 

“Продовжити виставкову діяльність на території міста Запоріжжя, вільній території. Презентувать наші нові здобутки — наукові, дослідницькі, – ділиться планами пан Валерій, – також ми активно опрацювали заходи з реставрації. Але дуже важливий момент — ці заходи можливі тільки після повернення території Василівки і музею-заповідника під контроль української держави.”

Загалом пам’ятки культури фахівці розділили на 3 категорії — ті, що розташовані на окупованій території; які опинились на лінії бойового зіткнення; а також об’єкти міста Запоріжжя, котрі також можуть потрапити під ворожий ракетний удар. 

Найбільшу тривогу викликає стан об’єктів, які опинились в окупації. Через будівництво ворожих фортифікацій та мінування були зруйновані природні пам’ятки краю – численні кургани та святилища. Зокрема, в небезпеці перебуває історико-археологічний заповідник “Кам’яна Могила”, що у Мелітопольському районі.

“У найбільшій загрозі опиняються пам’ятки археології, які знаходяться у полях. Саме там, де будуються ворожі лінії укріплень, – пояснює директор Запорізького обласного центру охорони культурної спадщини ЗОР Артур Середін, – воно прилягає до висот, де знаходиться велика кількість курганів. З цих курганів створюють опорні пункти, тобто їх руйнують для того, щоб будувати укріплення.”

Музеї Бердянська, Приморська, Мелітополя окупанти підпорядковують своїм структурам, чим намагаються легітимізувати своє грабіжництво, наголошує директор обласного центру охорони пам’яток культурної спадщини Артур Середін. Пограбована унікальна колекція скіфського золота Мелітопольського краєзнавчого музею, невідома також доля картин Мелітопольського художнього музею та археологічної колекції Кам’янко-Дніпровського музею. А також багатьох інших культурних пам’яток. 

“Шкода, що дуже багато маленьких об’єктів у прифронтових зонах. Це і численні братські могили. І будинки, які представляють собою цінність або з історичної, або з архітектурної точки зору. Це історичні ареали населених місць, – розповідає пан Артур, – справа в тому, багато історичних населених місць на території Запорізької області опиняється в зоні активних бойових дій у Гуляйполі і Оріхові. Тобто там історичні ареали дуже понівечені.”

У прифронтовому Запоріжжі внаслідок ворожих обстрілів пошкоджені 2 цінні пам’ятки містобудування – історичний об’єкт “Гребля Дніпрогесу”. Постраждала і частина архітектурного ансамблю у центрі міста – житловий будинок по проспекту Соборному, 151. Він був спроектований у 50 роки минулого століття групою архітекторів, які працювали над створенням сучасного обличчя Запоріжжя. 

“Проспект Соборний, 151. Ми бачимо, що він вже побудований і вже експлуатується, – розповідає директор Музею архітектури Запоріжжя Михайло Мордовськой, – ім’я, з яким пов’язана післявоєнна реконструкція цієї частини міста, це Георгій Вегман, талановитий харківський архітектор, який працював і над реконструкцією Шостого селища, і над реконструкцією села Вознесенка.”

Започаткована торік реконструкція будинку по Соборному, 151 зараз наближається до завершення. Його фасадна частина набуває первісного вигляду.  

“І дуже радісно, що місто має змогу, за допомогою партнерів і за допомогою заводу “Запоріжсталь», наскільки я розумію, відновити Соборний, 151,  де була зруйнована ціла секція, з відтворенням автентичної плитки, так званої плитки Мелія, з відтворенням декору, фризів, карнизів і всіх елементів фасаду. Я сподіваюсь, що пам’ятка містобудування буде ще кращою, ніж була.”

Зараз фахівці здійснюють фіксацію пошкоджених пам’яток культурної спадщини регіону. Зібрані дані передають до Міністерства культури та інформаційної політики України. Збирає інформацію про злочини країни-агресора у культурній сфері й міжнародний Фонд “Спадщина України під вогнем” – для подальшого відшкодування збитків. Стартував в Україні і проєкт оцифрування всіх об’єктів культурної спадщини та занесення їх до єдиного національний реєстру.

“Ці матеріали необхідно збирати і передавати до міжнародних інституцій, – закликає пан Артур, – бити на сполох, що це глобальний злочин проти культурної спадщини України.”

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі