У 2022 році особливо гостро постало питання відмови від усього російського та радянського, не виняток і зимові свята. Та які новорічні традиції без чарівного образа дивотворця, який частує усіх подарунками. Довгий час в Україні це був Дід Мороз. А як тоді бути зі святим Миколаєм? Про того, хто криється під цими іменами, та який із цих образів притаманний саме українській традиції, – у матеріалі.

Велетенський злий дід, який виморожував людей, худобу і заготовлені припаси. А для того, щоб його задобрити, йому приносили жертву, іноді навіть людську. Це опис давнього міфічного персонажа, який уособлював зиму та лютий холод. Він мав різні імена: Тріскун, Студенець, Карачун, Зимник та, звісно ж, Мороз. Саме звідси і було взяте ім’я для нині відомого Діда Мороза, коли радянська влада дозволила святкувати Новий рік, але використовувати будь-які релігійні постаті було суворо заборонено. Щоправда, від Мороза взяли тільки назву, а от образ доброго діда – це відомий Святий Миколай. Як то кажуть: «Нуль днів, коли росіяни нічого не вкрали».

“Насправді радянський дід мороз списаний зі Святого Миколая, – розповідає єпископ Запорізький і Мелітопольський ПЦУ Фотій, – і якщо взяти Європейську назву Санта Клаус — це в перекладі означає Святий Миколай.”

Ось так усе просто. Це образ добре відомого святого, який навідувався взимку, та йому позичили інше ім’я, одягнули в довгий червоний кожух замість ризи й дали новий супровід. На місце янголів навколо Діда Мороза збігаються лісові звірята, а поряд – онучка Снігурочка. З’являється ж він вперше наприкінці 30-х років, тож притаманним для української культури цей образ назвати вкрай складно.

“Там творили нову міфологію, – каже завідувачка кафедри слов’янської філології ЗНУ Ірина Павленко, – і відійти від традиційної міфології майже не змогли, хоч, звичайно, це було витіснення того, що було раніше. Тому що, звичайно, Миколай з’являється набагато раніше діда мороза. І зараз ми повертаємося до своєї традиції, але ми повертаємося, звичайно, вже в незалежній Україні, коли ми звернулись до витоків, до джерел, до власної культури. І зараз не просто її повертаємо, ми просто згадуємо — хто ми, звідки ми, з якої культури виросли.”

Давайте ж тепер розберемося – хто такий Святий Миколай і чого усі його так поважають. Аби це з’ясувати, наша знімальна група поспілкувалася із науковцями та представниками церкви.

“Святитель Миколай, – каже єпископ Запорізький і Мелітопольський ПЦУ Фотій, – виділяється своєю надзвичайною любов’ю до людей, жертовністю, і хто читав його житіє, просто може подивуватися. Він настільки був просякнутий цією любов’ю до ближнього і бажанням допомогти усім, хто до нього звертався, що він не відмовляв нікому, дуже часто і таємно робив різні речі, допомагаючи в скрутних становищах.”

Із образом Святого Миколая пов’язано і чимало легенд. Зокрема, переказ про трьох сестер. 

“У вдівця було три доньки, – розповідає Ірина Павленко, – а він не мав посагу, тому ніхто не хотів їх брати за дружину. І він вирішив, що краще вони присвятять своє життя продажництву, і все одно вони залишаться самітніми. Про це почув Миколай, і напередодні повноліття старшої сестри він взяв коштовності і кинув у вікно цій родині. І вона отримала цим самим посаг.”

Те саме за легендою Микола зробив перед повноліттями середньої сестри і молодшої. В деяких інтерпретаціях він дарує сестрам золоті яблука. Власне, тому його часто і зображують із цим атрибутом. До речі, також відомо, що у народній інтерпретації він кидає свій подарунок у димар, як і Санта Клаус у західній традиції.

Рибалки Одещини ще наприкінці 19 – початку 20 століття вважали, що Микола допомагає їм, і молилися святому перед виходом у море. Подорожні стверджували, що він рятує їх під час важких мандрівок. Жінки зверталися до святого Миколи, аби попросити про здоров’я дитини, адже він вважається захисником малечі. До речі, нині дуже популярними стали листи до чудотворця. Його треба написати за кілька днів до Дня святого Миколая та залишити на підвіконні. Проте звертатися до нього можуть не лише діти. Священнослужителі переконані, і після смерті святий продовжує допомагати тим, хто цього потребує. Але, зазначають, тут не обійтися без щирої молитви, адже обов’язково треба вірити у те, що чудотворець прийде на допомогу.

“Всім нам треба, але не писати листи, а з ним розмовляти в молитві, – зазначає єпископ Фотій, – просити його підтримки всім нам, пережити ці тяжкі сторінки історії, ці всі випробування. Щоб він знову проявив  свою милість і любов до нас, грішних, і поблагав Господа, щоб нарешті настав мир і злагода у нашій державі, щоб припинилася ця війна, щоб ворог покинув наші землі.”

І нам самим не варто забувати про добрі справі. Адже день, коли згадується доброта святого Миколая, тим і особливий, що хороші справи роблять люди навколо. Тож у ці дні прийнято ще більше підтримувати тих, хто цього потребує, і не забувати про тих, хто нас захищає.

За українською традицією Микола-Чудотворець приносить дітям подарунки лише на день Святого Миколая. Чи дарувати малечі  гостинці ще й на Новий рік – вирішувати вам.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі