Кілька тижнів тому російські загарбники намагались прорвати нашу оборону біля Гуляйполя та Оріхова. Проте, як зазначає Генштаб, штурм не вдався, окупанти отримали відсіч і відійшли з втратами. Однак щоденні артдуелі продовжуються. Чи будуть ще спроби  ворога йти штурмом на Запорізькому напрямку – розповідають військові експерти.

Останнім часом на Запоріжжі ворог активізував розвідку безпілотниками. Це свідчить про можливу підготовку до наступу. Проте, на думку експерта, росіяни не зможуть навіть наблизитись до обласного центру, хоча можуть спробувати.

“Вони можуть здійснити таки спробу прориву в районі Оріхова, – каже військовий експерт Сергій Грабський, – спробу прориву в районі Гуляйполя, можливо, в районі Василівки вони можуть просунутись далі на північ вздовж берега Каховського водосховища у напрямку Запоріжжя. Треба розуміти, що противник навряд чи зможе створити там угрупування, яке може бути здатне просунутись серйозно на північ по напрямку до Запоріжжя, незважаючи на те, що ця ціль для них є критично важливою.”

Найбільше сил нині росіяни накопичили у трикутнику «Василівка-Токмак-Мелітополь». Хоча цього їм навряд чи вистачить для повномасштабного наступу, впевнений військовий експерт Олександр Коваленко.

“Вони можуть або імітувати наступальні дії, – впевнений експерт, – або діяти по досить вузькому фронту. І то, з великим ризиком для підрозділів, які будуть у цьому задіяні. Вони не досягнуть своєї мети, а будуть повністю знищені. Це ресурс, який силами та засобами більш підходить для ведення оборони, а не наступу. Для наступу його недостатньо.”

На фоні невдалих атак на фронті рашисти тероризують мирне населення Запоріжжя ракетами С-300. Експерти називають це традиційною тактикою росіян. Ракети запускають навмисно, аби вразити якнайбільше цивільних об’єктів. Шрапнель, що влучає в ціль, навряд чи знищить броньовану техніку. А оселі мирних жителів – запросто. Єдиний спосіб уникнути щоденних обстрілів – це відсунути лінію фронту мінімум на 50 кілометрів від Запоріжжя. 

На жаль, наразі у резерві росіян, за прогнозами фахівців, подібних ЗРК ще достатньо, аби тероризувати прифронтові регіони роками.

“Це тисячі, це тисячі ракет, які вони можуть використовувати, – каже Олександр Коваленко. – І в нашому випадку треба не чекати, коли в них до С300 закінчаться ракети, треба саме знищувати ці комплекси С300. А знищувати їх доволі складно.”

Зменшити вогневий вплив загарбників безперечно може західна зброя. Деякі види озброєння надійдуть в Україну вже за кілька місяців. 

“Винищувачі, якщо ми кажемо про Ф-16, ми їх не отримаємо раніше другої половини 2023 року, – зазначає Олександр Коваленко, – або взагалі наприкінці 2023 року. У кращому випадку, знову ж таки. Якщо ми кажемо про танки, то танки ми отримаємо набагато швидше. До того, ми отримаємо їх в кількості бригад. Танкові полки, бригади. Отже, розпочати контрнаступ, саме використовуючи цю складову, сухопутну складову, ми можемо набагато раніше.”

Тож контрнаступ української армії на Півдні – можливий. Незважаючи на значне укріплення росіян, ЗСУ нині успішно знищують склади боєприпасів та пункти управління в тилу ворога, що є одним із основних етапів контрнаступу.

“Якщо провести аналогію з Херсонським наступом, – згадує Сергій Грабський, – ви ж пам’ятаєте, що ми не просувались до тої пори, поки ми гарантовано не розрідили оборону противника, знищивши його і пункти управління, і можливість дозабезпечення припасами та озброєнням. І нанісши удари по його людським ресурсам. Ніхто не збирається використовувати лінійну тактику, якої дотримується росармія, і атакувати в лоб укріплені позиції.”

Як і на Херсонщині, потужний наступ української армії може змусити росіян тікати зі своїх позицій. У такому разі рашисти будуть змушені відступати або до Маріуполя, або до Криму. Так півострів перетвориться на пастку для росіян. Ще жодна сторона військових конфліктів, що тримала оборону в Криму, за всесвітню історію не могла його утримати. 

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі