В умовах тотальних обмежень в роботі з початку війни перебувала журналістка з Херсонщини Ольга Філь. Фахівчиня слова працювала у селищі Новотроїцьке, у газеті «Трудова слава». Аби не привертати увагу окупантів, журналісти й надалі виконували свою роботу, видаючи часопис за зачиненими дверима. Як це – підпільно продовжувати журналістську діяльність в російській окупації – у нашому матеріалі.

Пані Ольга присвятила журналістиці близько 20-ти років життя. Нині вона працює у Новотроїцькій газеті “Трудова слава”. Видання має 90-річну історію. Напередодні повномасштабного вторгнення Ольга з колегами саме готували свіжий випуск. Наступного дня в їхнє селище вже прийшла війна.

“Біля п’ятої ранку ми почули постріли, – згадує пані Ольга. – І саме від цього прокинулась більша частина людей. І не могли повірити. Це був шок. Тому що, наприклад, я і мої колеги — ми всі були дуже втомлені. Ми прийняли рішення працювати, хоча ми знали, що газета вже не зможе виходити фізично. Тому що того ж дня через наш населений пункт проїхала велика кількість техніки. Просто це були сотні танків, БТРів.”

Перші робочі будні були напруженими. Через те, що журналісти опинились під прицілом ворога, редакція працювала за зачиненими дверима. Вони продовжували писати українською. Згодом херсонську друкарню захопили, тож газету більше не змогли тиражувати. 

“Ми повністю пішли в інтернет, – розповідає пані Ольга. – Ми в усіх соцмережах заявили про себе. Ми до цього публікувались тільки в газеті. Це був звісно новий формат роботи, але у нас журналісти дуже швидко мобілізувалися.”

У такому режимі журналісти працювали до кінця травня, допоки зник український зв’язок та Інтернет. Інформували місцевих про те, де можна придбати ліки, продукти, розплатитися готівкою чи карткою. У самому селищі журналістів не чіпали. Однак у Херсоні медійникам пощастило менше.

“В Херсоні, – ділиться Ольга Філь, – я знаю, що на колег, знаєте, грубо сказано, але воно так по суті є – було відкрито полювання. Вони потрапили в ту категорію осіб, так само, як атовці, як військові, і їх почали декого викрадати, погрожувати.”

Через ці події журналісти почали виїжджати із тимчасово окупованих територій. Пані Ольга разом із донечкою та сином покинула Новотроїцьке у серпні. Журналістка переймається за долю своєї газети та хоче адресувати слова підтримки медійникам, які опинились в окупації.

“Треба, знаєте як, бути вірним своїм принципам, – каже пані Ольга. – Своїм власним принципам і принципам журналістики. Лишатися собою і ніколи не погоджуватись ні на які провокації.”

Із колективу «Трудової слави» у Новотроїцькому залишився тільки редактор — Валерій Горобець. Він чимдуж намагався втримати газету на плаву під час окупації. Зокрема, залучав спонсорів, аби виплачувати журналістам зарплатню. Нині сподівається на відновлення роботи видання вже після нашої перемоги. 

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі