Представниця металургійної династії у третьому поколінні та жінка, яка знайшла своє кохання на комбінаті, як і її мати. Це все про Ганну Єфименко, яка працює в цеху холодної прокатки «Запоріжсталі».

“Я прийшла на комбінат у 2005 році, вже 19 років тут працюю, чоловік раніше вже тут був. Познайомила нас моя мама, – розповідає контролерка управління контролю якості цеху комбінату “Запоріжсталь” Ганна Єфименко. – Чоловік працює у цеху гарячої прокатки, зараз він слюсар. Починав він термістом проката. Дуже він розвинутий, як працівник. Я ним пишаюсь, як і всією своєю родиною.”

На «Запоріжсталі» працював і дідусь Ганни – Костянтин Назаров. Пізніше – її батьки, Володимир і Тетяна, які познайомилися на роботі.

“Пропрацював тато десь 38 років, мама – 37 років, – каже пані Ганна. – Мама пішла на заслужений відпочинок, але тільки від роботи. Комбінатівське життя вона дуже любила, і вона пішла у совєт ветеранів.”

Ганна каже: продовжила традиції династії металургів завдяки своїй мамі.

“Я дуже любила комбінат, тому що мама зі своїми колегами водила і на відпочинок, і разом їздили на різні заходи, – каже Ганна Єфименко. – З молоком матері впитала, мабуть, любов до комбінату, ось так воно досі і є. І ми не зраджували, коли почалася війна, нам хотілося допомагати. Ми як одна родина.”

Отримавши освіту, у 26 років почала свій шлях на комбінаті.

“Спочатку працювала у відділі якості продукції, – розповідає працівниця, – але я була на відвантаженні готової продукції, перевіряла пачки, рулони на нормативну документацію, щоб все заказнику відійшло по нормам А тоді вже перейшла на участок, де вже працюю 15 років.”

До роботи, певнить Ганна, мотивує колектив та можливості для розвитку. На підприємстві вони рівні для чоловіків та жінок, їх наразі на “Запоріжсталі”  працює більше двох тисяч.

“Нас дуже поважають, цінують, – каже пані Ганна, – я надіюсь, що так буде і далі. Комбінат дає розвиватися. Якщо ти хочеш – вони не перешкоджають тобі, тобто можна розвиватися, є куди розвиватися.”

Тож Ганна Єфименко дає пораду жінкам, які хочуть працювати на “Запоріжсталі”.

“Треба не боятися нічого нового, – каже вона. – Треба приходити, пробувати, якщо ти зможеш – треба працювати. Зараз не завжди можна знайти роботу, а у нас дуже багато вакансій, і треба приходити і пробувати. Я раджу – не боятися.”

Ганна Єфименко каже, свою роботу любить і постійно вдосконалюється.

“Я вже складнощів не бачу. Треба навчитися? Я буду навчатися, і мені допоможуть у цьому, бо в нас такий колектив.”