Збереженням підводних пам’яток Хортиці наразі займаються представники науки і музейної справи Швеції. В березні співробітники Національного заповідника «Хортиця» побували у Стокгольмі, де мали можливість поділитися досвідом евакуації та збереження культурної спадщини під час війни, а також ознайомитися з унікальними пам’ятками шведської історії в музеї «Васа». Тепер шведські фахівці надають допомогу в оцифровці човнів, піднятих з дна Дніпра. 

В ангарі Музею судноплавства на Хортиці кипить робота. Саме тут зберігаються унікальні човни, підняті з дна Дніпра. Це військова бригантина, дюбель-шлюпка та козацький човен 18 століття, а також вантажний байдак 19 століття. Тепер все треба сфотографувати та перевести у цифровий формат.

Створити високоточні тривимірні моделі кожного корабля за допомогою лазерної зйомки та фотограмметрії допомагають шведські фахівці. Зокрема, в музеї «Васа», де зберігається флагман короля Густава Адольфа «Васа», що  пролежав під водою 333 роки і який підняли з дна в 1961 році, є великий досвід таких робіт.

“Національний заповідник «Хортиця» має декілька човнів, які мають міжнародне значення, – зауважив науковий директор музею «Васа» (Швеція) Фред Хокер. – Вони є свідками того, як населення України користувалося річним транспортом для переміщення Дніпром. І вони є дуже важливими для української культурної спадщини. Але вони під загрозою, тому що ми знаходимось дуже близько до лінії зіткнення. І ці обєкти є надто великими, надто крихкими, і надто складними для транспортування, тому транспортувати звідси ми їх не можемо. Тож найкраще, щоб зберегти їх, дані про них і використовувати їх надалі для дослідження і навчання, це відтворити їх у цифровому форматі.”

Наразі шведська сторона зацікавлена взяти активну участь у відновленні культурної спадщини України після війни, сприяти гуманітарним та науковим проєктам.

“Зараз у Швеції усі музеї готуються, поки що теоретично, до можливого зіткнення з віійськовою агресією, – сказав генеральний директор морських та транспортних музеїв Швеції Ларс Амреус, – і як діяти у подібній ситуації. Тому досвід українських колег може бути досить корисним. Також нашою метою є дізнатися, які потреби матимуть українські музеї після перемоги, і як Швеція зможе допомогти у відновленні.”

Зазвичай на реалізацію подібних проектів з цифровізації музейних експозицій треба місяці або навіть роки. Проте цього разу через екстремальні обставини доводиться діяти швидко. Зокрема, створити 3D-моделі 4 човнів Музею судноплавства планують за 6 днів. В подальшому цей досвід мають поширити й на інші музеї України та світу.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі