Дводенним фестивалем відзначило Запоріжжя події 11-річної давнини. Доленосна “яєчна неділя”, що відбулася 13 квітня 2014 року, зупинила прибічників “руського миру” та довела усім, що Запоріжжя – це Україна. З того часу у нашому місті вже вдесяте проводять фестиваль “Запоріжжя — місто з яйцями”. Подробиці – у матеріалі.

Вперше фестиваль «Запоріжжя місто з яйцями» на згадку про доленосну “яєчну неділю” провели у нашому місті у 2015. Тож нині – десята річниця фестивалю.

“Ворог діє лукаво і підступно, – переконана організаторка фестивалю Ольга Вакало. – І робить все, щоб почуття меншовартості яке він нам нав’язує, залишалось.Щоб ми не розуміли, що ми – нація переможців, і Запоріжжя – це Україна. Нам це дуже важливо знати зараз.”

До панельної дискусії залучили не тільки запоріжців, але й активістів, які брали безпосередню участь у “яєчній неділі”, та проживають за межами нашого міста. Вони, зокрема, непохитні у думці, що 11 років тому вчинили правильно. То було єдиним способом зупинити “руський мир” та не допустити створення ЗНР.

“Ми відчули, що за 10 років з’явилось багато людей, які не пам’ятають, що це була за подія. А це була перша запорізька перемога в останній російсько-українській війні,” – ділиться Ольга Вакало.

В рамках фестивалю провели й майстер-класи з писанкарства. “Змінимо списи на писанки, перемагаймо ворога мистецтвом” – кажуть учасники фестивалю. Створення дряпанок, крапанок, розпис вереском – усім цим технікам можна було навчитись. І дорослі, і діти змогли власноруч створити свої маленькі шедеври.

“Це все можна купити, писачки в інтернеті…їх ціна булка хліба, – розповідає керівник гуртка декоративно-ужиткового мистецтва Будинку творчості Заводського району Марина. – У мене була ціла корзина видута. Робите дві дірочки – зверху і знизу, і просто дуємо. І виходить яйце. За допомогою шприца можна промити, якщо нічого не має.”

Актори Запорізького академічного театру юного глядача підготували міні-виставу – читання віршів “Загартовані війною”. Програма, створена кількома роками раніше, на нинішньому фестивалі набула особливих сенсів та залунала по-новому.

“Діти, які зараз стали вже дорослими, двадцятилітніми, можуть і не пам’ятати того. Тоді ми повернули історію в інший бік. Цим варто пишатися, – переконана драматургиня Наталія Ігнатьєва. – Це був момент, який дав чітко зрозуміти, що Запоріжжя – це Україна. Ми єдині, ми Запоріжжя, ми її будемо святкувати як наше головне свято.”

Організатори фестивалю кажуть: подію готували протягом трьох місяців. У фестивалі виявили бажання взяти участь стільки людей, що навіть не вдалося вмістити всі заплановані локації.

“Для наших друзів, вже вони мешканці громади, жителів, буде локація. Вони мали посадити рослини, закорінитися біля обласної бібліотеки.Але через сніг і заморозки вона буде перенесена на післяпасхальний період, – розповідає Ольга Вакало. – Це жінки, яким довелося виїхати, вони садитимуть ті рослини, які уособлюють їхні місцини, їхні землі, в основному це Запоріжжя, Доннеччина, Луганщина, Крим.”

І звісно, протягом фестивалю,під час музичних виступів й аукціону збирали кошти на потреби ЗСУ.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі