Де взяти свідоцтво про смерть горіха, абрикоса і черешні та як переписати майно на кота? Саме цими питаннями останній тиждень у соцмережах іронічно цікавляться українці на фоні новин «закону про дрова». Мова йде про законопроєкт, який має на меті посилення методів боротьби та покарання для так званих «чорних лісорубів». Детальніше про те, які норми прописані у проєкті та чому люди зреагували на нього купою мемів – у матеріалі.

“Альо, мам, чуєш, тут до тебе приходила поліція. Ти додому сьогодні не їдь. Заляж десь на дно, да. Бо вони тут про документи питали. Карочє, 5 років світить тобі. Мінімум. Нє, в село не їдь. В селі там у тебе на 10 років.”

З початку листопада соцмережами ширяться меми щодо нового законопроєкту №9665, який вже отримав назву “закон про дрова”. У Раді запевняють, цей документ спрямовано проти “чорних лісорубів” та незаконних пилорам, а не проти звичайних людей.

“Метою законопроєкту є удосконалення кримінальної та адміністративної відповідальності за незаконне вирубування, що дозволить більш ефективно застосувати відповідні положення законодавства на практиці, у тому числі забезпечити дотримання принципу диференціації покарань за правопорушення різної тяжкості. Пропонується розмежувати як окремі правопорушення незаконні дії, пов’язані із вирубуванням, пошкодженням або знищенням дерев чи чагарників, заготівлею очерету, та діяння, які пов’язані з перевезенням, зберіганням чи збутом дерев, чагарників або деревини, законність походження яких не підтверджується.”

Попри хвилю мемів та нерозуміння закону людьми, адвокат Денис Штабовенко пояснює: цей документ — не щось нове. Відповідні норми існували ще з 90х, проте у новому читанні їх стандартизували, окреслили межу між адміністративною та кримінальною відповідальністю, а також зазначили чіткі вимоги до процесів купівлі та продажу деревини.

“Були статті об’єднані. Тобто в одній статті було і про рубку, і перевезення, і зберігання, а зараз їх відокремили. Тобто статтю поділили на дві, додали більше конкретики і змінили покарання. Ну, фактично, підлаштували під сучасність, розширили відповідальність, тому що по лісосмугам, по паркам були питання, – пояснює адвокат Денис Штабовенко. – Було сформульовано так, що ліси, біля лісів, інше. Ну фактично захистили цим новим законом більше території, яка містить саме дерева.”

Проте українське суспільство відреагувала на законопроєкт доволі специфічно. Зокрема, з’явилась купа мемів про те, що тепер ДБР приходитиме з обшуками до людей, які запаслись деревиною на зиму, та що термін ув’язнення за зберігання дров та за ненавмисне вбивство приблизно однакові.

Покарання за незаконну вирубку, перевезення, зберігання та продаж деревини передбачає як штрафи, так і ув’язнення. Це, пояснює адвокат Денис Штабовенко, допомагає правильно визначити межу між адміністративним та кримінальним покаранням:

“Межа розподілу між кримінальним та адміністративним покаранням полягає саме у сумі, на яку здійснене діяння. Тобто фактично – мінімальне це зараз близько 30 тисяч гривень. Якщо до цієї суми, то це може бути штраф від 3 тисяч до 8,5 тисяч гривень. А якщо вже шкода спричинена на суму більше ніж 30 тисяч гривень, то там може бути максимальне покарання і позбавлення волі на строк до 3 років.”

Ті ж строки у 7-10 років, щодо яких іронізують українці, стосуються вчинення правопорушення повторно або ж групою осіб за попередньою змовою, або вчинені у великому розмірі – понад 10 кубометрів. Розвінчує пан Денис і найпопулярніший мем – “коли садив дерева у саду, а тепер вони можуть посадити тебе”. Адже закон не розповсюджується на ті рослини, які є на території приватної власності. Для всього іншого повинні бути документи.

“Фактично людина може купити дрова різними способами. Вона може заказати їх, наприклад, через державний сайт. У даному випадку буде замовлення на інтернет-сайті і оплата на рахунок якоїсь державної установи, якогось лісгоспу, там доставка якась накладна або транспортна накладна, – пояснює пан Денис. – Якщо він купує, наприклад, у підприємця, який в свою чергу раніше купив, то це може бути договір, знову ж таки товарна накладна, видаткова накладна, договір купівлі-продажу. Ну тобто звичайні документи, які підтверджують і так будь-яку операцію з купівлі товару.”

“Закон про дрова” підтримала Верховна Рада України та передала його на підпис Президенту. Проте термін, відведений для його ветування, вже минув і, за словами радника Президента Дмитра Литвина, Володимир Зеленський не підписуватиме цей документ.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі