Від волонтерства до передової: історія снайперки із Запоріжжя

08.12.2022, 12:27

Поділитися:

Дев’ять місяців наші захисники та захисниці щодня дають відсіч ворогу та боронять країну. Шостого грудня в Україні відзначають свято незламних, непереможних та найхоробріших – воїнів Збройних Сил України. Багато хто захищає країну ще з 2014. Розповімо про запорізьку «Білку» – снайперку Юлію Матвієнко, яка спершу була волонтером, а згодом вирішила взяти до рук зброю, поки вдома на неї чекали двоє дітей. Про шлях до бойової посади, навчання та війну далі у сюжеті.

«На війні дуже не люблять снайперів, дуже, – каже Юлія. – Особливо жінок»

Так кілька років тому ставились чоловіки до жінок-снайперок. Юлія ділиться, це через стереотип, що жінку та її плани важко зрозуміти. Та це не завадило стати їй першокласною бійчинею з позивним «Білка».

“Влучний снайпер, – пояснює дівчина, – дійсно снайпер, не марксмен, який влучно стріляє – він ладен поміняти ситуацію в тому чи іншому бою, прикрити, захистити. Це те, заради чого я пішла.”

Тверде рішення піти на фронт Юлія прийняла у 2014, після кількох місяців волонтерства. Через півтора місяці навчань Юлія разом з посестрами освоїли зброю. Тоді не кожен чоловік міг уявити жінку на полі бою, тому свою боєздатність необхідно було довести. А вже у травні 2015 її разом з іншими відправили в район Широкиного, проте перша ротація пройшла без бойових виходів.

Ветеранка згадує одне з численних тренувань просто на передовій, разом з волонтерами-інструкторами.

“Ми втрачали свідомість на тренуваннях, – згадує Юлія, – ми наносили собі різні травми. Тому що, якщо повзеш по полю, а снайпер це повинен робити без налокітників. Тобто, їх нема – і тоді вже в тебе шкури нема. Але ти виконав задачу. Впертості було у нас на сотню бійців.”

За п’ять років запорізька снайперка побувала в найгарячіших точках на Сході України. Свою першу нагороду орден «За Мужність» «Білка» снайперка отримала у березні 2016.

З 2019 «Білка» пішла зі служби, народила двійню. Нині виховує четверо дітей сама, поки чоловік захищає родину та українців на фронті. Юлія зізнається, з нетерпінням чекає на його повернення. Разом з планами про возз’єднання родини, мріє розширити невеликий сімейний бізнес – птахоферму.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі