Перетворення залишків смертельної зброї на арт-об’єкти як спосіб подолати страх. З такою концепцією виступив запорізький скульптор, а наразі військовослужбовець Олександр Шкаліков. Більшість уламків та військових артефактів він збирає сам та надає митцям для перетворення. До того ж, усі  бажаючі долучитися до воєнного живопису можуть отримати ці предмети у нього в майстерні.

Актуальне мистецтво строюється просто на очах. Із уламків С-300 та шахедів митці складають символічну карту України. Більшість цих артефактів Олександр Шкаліков зібрав сам після обстрілів. 

А скульптури Олександр Шкаліков створив із дротів, якими скручувались колоди для перекриття бліндажів. У звичайному будівельному смітті митець зміг розгледіти незвичні образи. Деякі з них наразі можна побачити у виставковій залі Спілки художників. В багатьох творах автор використовує подвійну лінію як символ дуальності світу. 

“Почалось з того, що тут є щось цікаве, – розповідає митець. – Була болгарка, зварювальний апарат і було трошки часу. Я вибирав готові скручені дротини, які вже виглядали скульптурно. Мені тільки залишалось їх закріпити. Потім ще експериментував, якщо їх виставить на фоні білої стіни, вони дають тінь, і це вже графіка виходить.”

Наразі у майстерні Олександра кілька ящиків різних воєнних експонатів. Частину з них він вже передав до музею російсько-української війни. До того ж, з цих уламків історії можна створити арт-об’єкти, вважає скульптор. Так виникла концепція живописного перетворення.

“Ці уламки можуть бути перетвореними, – каже Олександр Шкаліков. – Ці уламки це смерть і це страх, це наш страх в цих уламках. Кожен уламок навіть найдрібніший, навіть такий маленький це смерть. Але ми можемо перетворити своє уявлення про цей уламок як смерть перетворити як уявлення продовження життя. Тобто ми продовжуємо жити після того як нас намагалися вбити

Як перетворити уламок на арт-об’єкт, показує майстриня Ілона Семенко. Раніше справу з живописом мала лише в дитинстві, проте тепер створила вже власну колекцію розпису уламків. Є і Січ, і Дніпрогес, і маки. Сюжет або символізм малюнків підказує сама форма матеріалу. Наприклад, Ілона перепрограмувала страшну зброю на щасливе майбутнє України.

“Моя найперша робота, – ділиться Ілона Семенко. – Навіть не уламок, а засіб, де патрони зберігалися. Я взяла його, роздивилася, і мені спала на думку пісня Чорнобривці. І її намалювала – мати носила чорнобривці. Як вони лише прокльовуються, деінде, і повний садок чорнобривців. А другий куплет – там журавлі повертаються додому, тобто, нехай після перемоги, наша Україна, всі українці повертаються додому.”

“Береться цей уламок, – розповідає скульптор Олександр Шкаліков, – і він не здається на металобрухт або не викидається, з нього створюється предмет мистецтва, тобто він стає арт-об’єктом. А якщо у людини є таке бажання, перетворити, в неї нема цього уламка, вона може прийти до нас, взяти те, що у нас є, вибрать собі, тому що деякі уламки – вони вже є образи. Уламок розмальований, який став арт-об’єктом, може бути викуплений людиною, яка хоче допомогти силам оборони. І цей уламок перетвориться у дрон або якийсь корисний предмет.”

Знайти майстерню Олександра можна за посиланням #potteryisland в інтернеті. Наразі митець вже отримав пропозицію зробити фотовиставку розписаних уламків в Токіо.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі