Уявити український Великдень без писанок неможливо. Їхні неповторні орнаменти та розмаїття кольорів милують око. Розповісти дітям-переселенцям про традиції великоднього писанкарства вирішили в одному з центрів допомоги Запоріжжя. Про захід – у матеріалі.

“Є така давня українська традиція – перед Пасхою розмальовувати пасхальні яйця, – каже керівник центру допомоги “Інвестохіллс” Микола Городенський. – Сьогодні наші дітки, які проживають компактно в центрі допомоги “Інвестохіллс”, будуть долучатися до українських традицій і вчитися розмальовувати писанки. Для когось це буде вперше в житті. Для когось — це вже не перша така, це не перший досвід.”

Діти знайомляться з волонтерами і займають місця за великим столом, де для них вже приготували все необхідне приладдя — дерев’яні яйця для розпису, пензлики та набори фарб. На першому етапі важливо обрати фон, який має символічне значення.

“Я обрала жовтий і чорний колір, – ділиться учасниця майстер-класу Катерина, – тому що це дуже гарно. Чорний мені просто подобається, а жовтий це колір сонця, як сонце виглядає. А ще я блискітками зараз покрию його, і буде похоже.”

У пасхальному циклі свят традиційно були ігри: молодь будувала різноманітні вежі, каталася на гойдалках, водила хороводи та катала яйця. Тож під час майстер-класу, поки фон писанок підсихає, волонтери влаштували для дітей веселу естафету з великодніми яйцями.

А після веселої руханки діти починають розписувати великодні яйця. Волонтери радять їм думати про близьких та рідних людей, яким потім можна буде подарувати готову писанку. А ще розповідають, що на яйцях здавна зображували всі символи, що були важливими для людей у різні періоди. Зокрема, сонце, місяць, зірки, вогонь, вода – вважалися оберегами. 

“Ми хочемо навчити основам національного мистецтва, хочемо навчити їх розуміти символізм кольорів або бачити символізм в певних об’єктах і явищах, як бачили його наші предки. Хочемо навчити їх під час здійснення якихось мистецьких вправ думати про тих людей, які для них є підтримкою, які для них є близькими. Тому що писанки традиційно робляться не просто так, вони робляться для когось конкретно, з певними побажаннями.”

Поки діти зайняті виготовленням великодньої писанки, їхні матусі навчаються робити свічки. Подібні заходи проводяться в центрі допомоги щотижня. Наразі тут мешкає понад 50 осіб, зокрема і 20 дітей. І всі вони чекають на приїзд волонтерів та соціальних працівників з нетерпінням.

“Вони допомагають нам вижити, – каже вимушена переселенка з Малої Білозерки Наталія Грінько, – вони просто вселяють нам якусь надію. Трохи в нас настрій покращується. І ось дівчинка моя стала – вона посміхається.”

Великодні писанки розфарбовані, свічки виготовлені. Свято завершується  чаюванням зі смаколиками. Та волонтери вже готують нові цікаві активності, тож нудьгувати діти точно не будуть.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі