Колишній спортсмен та тренер через важку хворобу був змушений відмовитися від звичного активного життя, проте сутність борця допомогла Сергію знайти себе у живописі. У малІй виставковій залі Запорізької спілки художників відкрилася експозиція картин Сергія Грибанова. Творчість для нього наразі – сенс життя та джерело натхнення, і це його перша виставка. Більше – у матеріалі.

Загострення хвороби Сергія співпало з початком повномасштабної війни в Україні. Саме тоді він почав використовувати всі підручні засоби для створення своїх робіт. Малював крейдою, олівцем, аквареллю на гофрокартоні, папері або дошках. Проте на виставці вже можна побачити роботи акриловими фарбами. Картини вперше вийшли за межі квартири художника.

В багатьох сюжетах зустрічаються одні й ті ж образи. Наприклад, кінь на велосипеді. В присвяченій йому серії робіт з’являється навіть своєрідна історія кохання.

“Кінь спочатку був просто кінь, – ділиться художник-аматор Сергій Грибанов. – А я вирішив зобразити історію коня на ровері, цього ніхто не малював. Вийшов кінь педальний, його так обізвали. Потім дали йому ім’я, Арчібальд, і вже продовжував історію, придумав наречену Чизетту. Далі зайці-ананайці… Теж не знаю, ходив наспівував пісню зайці-ананайці, яку сам придумав.”

За півтора року творчості Сергій створив приблизно 1,5 тисячі робіт. Деякі з них можна вважати пророчими. Велику повінь із напівзатопленими будинками серед води художник намалював саме перед підривом греблі Каховської ГЕС. Є на виставці і роботи з краєвидами Запоріжжя, в яких фігурує червоний автобус, як данина британському даблдекеру. Автор зізнається, в його творах багато вигаданого та підсвідомого.  

“Дуже емоційні роботи, – каже художник, – їх можна кожну роздивлятися, кожну відчувати. Кожна робота заставляє задуматися над сенсом нашого життя. Штрихи художника, кожен штрих каже сам за себе. Емоційні, нестандартні. Тема міста Запоріжжя, наприклад, заставила мене подивитися на місто зовсім іншими очима.”

Всі свої картини Сергій створює дуже швидко, наскільки це можливо із хворобою Паркінсона. Найкращий результат становить 10 секунд. Мабуть, тому в цих творах багато абстрактних, але емоційних ліній. Щоб уникнути нападів, автору доводиться постійно приймати ліки. Проте наразі живопис для нього – головний сенс життя.

“Це його дуже підтримує, враховуючи його захворювання, – каже сестра художника Олена Грибанова. – Для нього це життя, мені подобається, що він живе цим життям, що він одухотворений, що його душа вся нагорі, в цих картинах, що люди приходять, і їм це все подобається. Подобається на світлинах, а коли вони бачать наживо, це ще більше вражає.”

Один із малюнків Сергія вже взяли до участі в експозиції сучасного українського мистецтва у Сполучених Штатах. Також роботи Грибанова виставляються на найбільшій платформі України із сучасного мистецтва – в інтернет-галереї «Сіль-Соль». А побачити емоційні картини наживо у Запоріжжі можна щоп’ятниці та щосуботи у виставковій залі Спілки художників протягом місяця.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі