Учасники акції зібрались в центрі міста, аби нагадати, що багато наших військових і досі перебувають у полоні. До акції долучилось близько сотні людей. Побували на заході і наші журналісти. Детальніше — у сюжеті.

“Йому було 20 років на момент потрапляння у полон. Зараз йому 23. Він 3 дня народження, якщо можна сказати, відсвяткував, зустрів у полоні, – ділиться матір військовополоненого Світлана, – я знаю, що перший рік, коли його взяли у полон 29 березня, а 5 квітня йому був день народження 21 рік, я знаю, що йому “днрівці” подарили стакан сахара. Подарували стакан сахара.”

Пані Світлана — мама військовослужбовця Данила, який вже третій рік перебуває у російському полоні. Хлопець вийшов із заводу ілліча в Маріуполі 29 березня 2022 року і з того моменту зв’язку з ним майже немає.

“На даний момент я знаю точно, що у нього вже 6 колонія. Він пройшов Мангуш, Докучаєвськ, Оленівку — за 3 дні до теракту їх вивезли з Оленівки. Тоді був Суходольськ, Горлівка 27, тоді було трошки зв’язку з ним, – згадує Світлана, – через окуповану територію я отримала від нього листи, через окуповану територію йому їх відправляла, у відповідь. Але з 13 червня 23 року це все прекратилось. І тільки знаю, що в листопаді мого сина перевели в 33 колонію.”

З відомостей військових, яких вдалося обміняти, пані Світлана знає, що її Данило працює у їдальні, проте подальшу долю власної дитини жінка не знає. Приблизно у той же час потрапив у полон і син пані Ірини. 12 квітня він також вийшов із заводу ілліча і з того моменту зв’язку з ним немає.

“Хлопці, які повертаються з полону, сказали, що він підтверджений Червоним Хрестом, підтверджений стороною-агресором росією. Що його взяли в полон, що він знаходиться в полоні, – розповідає пані Ірина, – в ту колонію немає заходу, даже Червоний Хрест не допускають туди. Нікого не пускають.”

Аби привернути увагу до питання повернення наших військових з полону, в місті організували автопробіг. До водіїв автівок також долучились і байкери. Додають, мотоспільнота усіма силами допомагає не лише війську, а й сім’ям та рідним наших військових.

“Ми сьогодні приїхали з мотобратами та сестрами, щоб підтримати хлопців і дівчат, які стільки часу вже знаходяться у полоні, бо ми сподіваємося, що вони вийдуть звідти живими і зможуть повернутися додому. Тому сьогодні ми вийшли на цю акцію з іншими запоріжцями, щоб підтримати їх, – розповідає учасниця пробігу Марія, – для мене це (можливість) нагадати запоріжцям та усім, хто побачить матеріали, що наші люди залишаються у полоні, вони терплять страждання там, і ми всі хочемо, щоб вони повернулися до своїх сімей, додому.”

“З першого дня чим можемо — допомагаємо. Байкери Запоріжжя всі в темі. І у нас тут в колоні будуть не тільки з самого міста байкери, а й з області, ті, хто виїхали, хто зміг виїхати. Всі долучаються до цієї акції. І не вперше, – ділиться учасник пробігу Олег, – чим більше, тим краще, тим, можливо, скоріше достукаємось і до влади, і до тих, від кого залежить доля полонених. І взагалі тих, хто на фронті.”

Колона з автомобілів та мотоциклів проїхалась за маршрутом площа Фестивальна — площа Запорізька — вокзал “Запоріжжя-1” — Набережна магістраль. Увесь рух супроводжувався патріотичними вигуками, музикою та гучними звуковими сигналами.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі