Це драма українських письменників доби “Розстріляного відродження”, яких зібрали в будинку в Харкові та змусили працювати на систему. В фільмі показано, як комуністичне благо перетворилося на жах з репресіями, розстрілами, втраченими мріями та життями.

В прокаті стрічка з 9 травня, й одразу з’явилася на екрані кінотеатру імені Довженка. В Запоріжжі цей фільм можна подивитися лише тут. 

Історія, в основу якої покладені реальні події, перетворилася з документальної на художню. Робота над фільмом тривала 12 років. Після одного з кінопоказів відбулася творча зустріч з народною артисткою України, лауреаткою кінопремії “Золота дзиґа” Ніною Набокою. Вона зіграла у фільмі просту жінку з села, тітку Варю – кухарку з їдальні в будинку “Слово”, в якому розгортаються події кінострічки. Вона волелюбна та смілива – прообраз українського народу. Тітка Варя пішла в бій із системою.

“Я грала тітку Варю, просту жінку з села, яка приїхала харчувати письменників і поетів, яка не знала, хто такі письменники, що це за професія. Але добро і зло вона добре знала, і в кінці-кінців ця проста жінка єдина пішла на захист, єдина себе не пожаліла, знаючи, що від НКВДіської машини ніде не втечеш, пішла на смерть, – ділиться подробицями пані Ніна, – це єдина жінка, коли вбивають письменників, тягнуть до машини, катують, вона єдина, яка вибігла.”

“В Запоріжжі лише наш кінотеатр показує цей фільм, бо кінотеатр Довженка завжди відрізнявся популяризацією українського кіно. Це дуже цікава робота, – розповідає директора кінотеатру ім. Довженка Анна Фокіна, – вона дуже актуальна наразі, там показано, як радянська влада знищувала культуру України, вона нині як ніколи актуальна, ми раді долучитися до творчої зустрічі, дуже багато зусиль доклали, щоб її організувати.”

“Цей фільм варто подивитися,” – кажуть ті, хто вже побачив «Будинок “Слово”. Стрічка може бути цікава для перегляду як молоді, так і людям старшого покоління. Особливо для розуміння того, хто є нашим ворогом, який віками винищував українську культуру, і намагається це зробити знову.

“Мені ця тема цікава, бо я за освітою філологиня, і викладаю українську мову, знаю, що команда, яка створювала цей фільм, працювала над ним довго, ґрунтовно, я дивилася документальний фільм від цих авторів, він мені дуже сподобався, тож я очікую, що і сьогоднішній показ теж допоможе сформувати мені цілісну картину про покоління 20 років, про покоління розстріляного відродження, – ділиться глядачка Олена Ольшанська, – бо нам зараз, поки ми в стані війни, дуже важливо знати свою культуру, літературу, і надолужувати прогалини в знаннях, які в нас можуть бути.”

“Дивлячись документальні фільми сучасності, в мене є чітка свідома позиція, – каже начальник ЗОВА Іван Федоров, – що ці фільми мають увійти в шкільну програму в наших школах, в “універах”, щоб сьогоднішньому поколінню, і найголовніше майбутнім поколінням, ми показували через що проходить наша нація, і як викарбовується свідомість і національний дух нас українців.”

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі