Одразу дві прем’єри готують для запоріжців у жовтні актори театру “Ві”: моновиставу з 3D-ефектами та драматичну п’єсу про війну. Зазначають, що обидві вистави дуже нетипові та складні. Актори самі створювали декорації та  реквізит. Чим ще особливі нові постановки – у матеріалі.

Акторка моновистави “Тіло, яке говорить” вже почала репетирувати.  Олена розповідає, що їй дуже подобається гучний голос жінки, яка може нарешті висловити свої почуття на повну. Але спільного у акторки з її героїнею немає. Каже, для входження у роль доводилось переступати через власне «Я». 

“Я сама по собі дуже сильна і натура, – каже акторка Олена Павлухіна, – і жінка, і така рівноправна голова у сім’ї. А тут мова йде про зовсім інший склад характеру, зовсім іншу психологію людини, зовсім інший рівень стосунків, залежних стосунків, і такий, знаєте, вона трохи жертва, а я такою ніколи не була.”

У центрі сюжету  п’єси – дівчина, яка дуже кохає свого хлопця, проте вони мають складні стосунки і серйозно конфліктують. У виставі розкриваються важливі аспекти відносин між чоловіком і жінкою, а ще – ставлення жінки до власного життя. 

Репетиції стартували у серпні. Головний сюрприз для глядачів полягає у локації, де відбуватимуться сцени. Режисер-постановник розповідає, декорації до цієї п’єси – своєрідний експеримент: глядачу потрібно здогадатися, де саме перебуває героїня.

“В нас вистава буде дуже мультимедійна, – пояснює режисер-постановник Геннадій Широченко, – тобто, це буде використовуватися і звукове обладнання, і проектор, дуже багато будемо робити візуальних ефектів і 3D-ефектів, багато звуку, музики атмосферної дуже. Тобто ми б хотіли показати всю глибину цієї моновистави саме через мультимедійність.”

А у сусідній  залі репетирують зовсім іншого характеру виставу. Тут актори театру ставлять п’єсу за твором Матея Вішнека “Коні за вікном”.

“Сюжет складається з трьох окремих епізодів, – розповідає акторка п’єси Ольга Донік. – Персонажі цієї вистави – вони є архітипічними, тобто архітипічна така мати проводжає на війну свого сина, або донька яка живе поряд з батьком який повернувся з війни та постраждав на ній, або дружина, яка живе із військовим. І от три такі архітипічні ситуації розглядаються в призмі абсурду, гротеску, певного такого перебільшення.”

За допомогою цієї вистави актори намагаються зрозуміти, що таке війна та чому вона переслідує людство. Розповідають, мали на меті не просто розрадити або налякати глядача, а мовою мистецтва допомогти розібратися у сьогоднішніх трагічних подіях.

Репетирувати почали понад місяць тому, прем’єру планують у середині жовтня. Також актори розповідають: мають амбітні плани грати щовихідних.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі