Традиційно у Запорізькому національному університеті викладачів та студентів навчали писанкарству. Вже 15 років поспіль майстри народного мистецтва у переддень Великодніх свят проводять майстер-класи, під час яких згадують історію створення писанок, вчать елементарних технік розпису яєць, розкривають секрети таємничих символів. Про що мріяли учасники майстер-класу та які закодовані послання малювали на писанках – у матеріалі.

15 років тому в ЗНУ відтворили інтер’єр хати-світлиці початку 20 століття. Тож атмосфера для писанкарства й рукоділля була більш ніж колоритна.

“Оце все начиння, яке нам люб’язно надали різні установи, зокрема Малобілозерська гімназія “Дивосвіт”, яка зараз на жаль в окупації, для нас ця світлиця має символічне значення, як символ єднання України, – розповіла завідувачка кафедри українознавства ЗНУ Ольга Стадніченко. – Ми тут почали проводити різні презентації, робити майстер-клас із писанкарства.”

Традиції розпису яєць на Великдень у ЗНУ започаткували 15 років тому. Цей напрямок викликав такий інтерес у студентів та викладачів ЗНУ, що довелося влаштовувати цілі писанкові тижні. Цьогоріч провели два майстер-класи – для викладачів і для студентів. Техніка традиційна – розпис воском та барвниками. Сьогодні фарби можна вільно придбати у торговельній мережі. У давнину ж жінки виготовляли барвники з городини та лісових ягід.

“Кожен творець писанки обирає те, що він би хотів закодувати, – пояснює майстриня народного мистецтва, доцент кафедри українознавства ЗНУ Олена Шульга. – Писанка – це оберіг, і це побажання. Наприклад, дубове листя – символ мужності, сили. Обирає, що б він хотів закодувати і для кого ця писанка, щоб родина була в купі і щоб родина розвивалася.”

“Я обрала символ сигми, – розповідає учасниця майстер-класу Дар’я. – Це символ води, що придає сили, достатку, щастя. І додала деякі свої. Побачимо, що вийде.”

Розпис воском напрочуд простий у виконанні. Над свічкою нагріваємо писачок, вкладаємо у нього крапочку воску та обережно наводимо лінії, намальовані на яйці заздалегідь простим олівцем. Якщо ви вже набили руку та здатні вигадувати візерунки на льоту, то розписувати можна й без попередніх ескізів.

“В давнину саме кожного року господиня писала оберегові писанки, які зберігалися на покуті в хаті, – розповідає Олена Шульга. – Який це неймовірний зв’язок поколінь!”

Щодо самих яєць, то здавна вони мали бути сирими, живими. Тоді їх оберегова сила міцнішала. Якщо розписувати пусте яйце — то воно буде виконувати тільки роль святкового декору. Майстриня нагадує, що шкаралупи з писанок та крашанок за давньою традицією треба спускати за водою або закопувати на городі.

Олена Шульга тішиться з того, що дедалі більше запоріжців захоплюється писанкарством та відроджує традиції. Існує легенда, що допоки люди створюють писанки – добро буде перемагати зло, і ми в це дуже віримо, каже майстриня.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі