У морі, на суші та у небі – спецпризначенці нищать ворога за будь-яких умов. Військовослужбовець з позивним “Армор” дає відсіч окупантам насамперед за допомогою техніки та інтелекту. Воїн захищав Київщину, а згодом і Запорізьку область. У відвертому інтерв’ю чоловік розповів, чому замість людей на фронті надають перевагу техніці та як зараз поводиться ворог на полі бою. Детальніше — у матеріалі. 

Чоловік з позивним “Армор” — військовослужбовець підрозділу спецпризначення. Він несе службу з початку повномасштабного вторгнення, звільняв Київщину від російської навали, потім був переведений на Запорізький напрямок. Захисник зазначає, бої на цих двох напрямках відрізняються, проте це має свої переваги.

“Запорізький напрямок від Київського відрізняється доволі сильно, – каже він. – Особливо на момент, коли ми тільки туди приїхали. Він спершу здався таким навіть відносно спокійним. Це насправді давало нам можливість більше уваги приділити, більше простору дати, часу теж, аби протестувати, імплементувати якісь такі тактологічні рішення.”

У своїй роботі спецпідрозділ використовує, зокрема, наземні платформи, простіше кажучи – роботів. Завдяки їм можна виконувати різні завдання, тим самим зберігаючи життя наших захисників. Адже роботи можуть бути як зброєю, оснащеною кулеметом чи вибухівкою, так і засобом евакуації поранених з поля бою або доставки провізії на фронт.

Важливим завданням на фронті, окрім перемоги, є збереження життя наших військових. Внаслідок цього з’являється багато креативних та дієвих рішень, зізнається “Армор”. Наприклад, на блокпостах замість військових можна використовувати камери спостереження. Це також дозволить більш вигідно розподілити людські ресурси. А от рашисти, за спостереженнями військового, до подібних розробок не схильні. Адже досі є доктринальними у своїх діях, тобто вирішують питання відповідно до методичок, переважно застарілих.

Скептичне ставлення окупантів до технологій також допомагає нашим хлопцям, оскільки через це росіяни досить часто діють заздалегідь провально. Страждає результативність ворога і через їхні імперські амбіції, адже вони досі покладаються на кількість особового складу, свій розмір і зверхнє ставлення до українців.

“Це не може не відображатись на їх діях, – зазначає “Армор”. – Все ж таки ми мислимо, що у нас є ціль, ми хочемо жити, ми хочемо існувати як країна, тому ми подолаємо все. Плюс скептицизм нашого ворога до західних надбань теж не може не відображатись на їх діях, на їх результативності.”

“Армор” переконаний, не всім потрібно воювати, але всі мають працювати на перемогу. Ті, хто в тилу, повинні допомагати тим, хто в окопах, щоб дати гідну відсіч окупантам та повернути наші території. На питання про деокупацію українських земель “Армор” не дає прямої відповіді, проте почуте  обнадіює.

“Ми розширяємось, розвиваємось, – каже він, – тренуємось, злагоджуємось. І уже напоготові почати робити корисні та цікаві речі уже в оновленому форматі, скажімо так.”

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі