“Скарби, які зберігав Дніпро” – нова експозиція в історико-культурного комплексу “Запорозька Січ”. На виставці представлено колекцію предметів, знайдених після підриву окупантами Каховської греблі. Детальніше – у матеріалі.

В 50-ті роки минулого століття внаслідок створення Каховського водосховища під водою опинилися території козацьких січей, цвинтарі та села. Після підриву Каховської греблі влітку 2023 року, з’явилася можливість дослідити затопленої місцевості. Частину знайдених артефактів презентували на виставці. Ці предмети розповідають історію трьох Січей: Томаківської, Чортомлицької і Підпільницької.

“50-ті роки 20 століття, вони були затоплені, місця їх розташування були затоплені водами Дніпра. І саме цей історичний факт надихнув нас на створення головного експозиційного образу — образу ріки Дніпро, яка за словами Дмитра Яворницького, була священною, була заповітною для запорожців і яка зберегла для нащадків пам’ять про столицю війська запорозького низового”, – ділиться завідувачка відділу науково-експозиційної роботи Національного заповідника “Хортиця” Світлана Копилова.

По всьому периметру експозиційної зали розташовані дзеркала. За задумом музейників, це алюзія на річку, відвідувачі нібито потрапляють під воду та опиняються на дні. А там – курені засипані піском, сітки та риба. Образ Січі – це кош, майдан і курені-вітрини. Одна з вітрин — пушкарня, військовий склад. Тут є кресало, списи, сокирка, набір картечі та ядер.

“Для когось це звичайні побутові предмети, але їхня масовість, а я нагадаю, що у нас тут в експозиції представлений 1% від того, що було знайдено – масовість цього матеріалу говорить про те, що цей край був досить потужно заселений, – розповідає старший науковий співробітник відділу реставрації Національного заповідника “Хортиця” Андрій Денисенко. – Це не було дике поле, тут було багато людей, знайдено воно було на Січі. Ми можемо зробити висновок про економічний розвиток цього краю. Тобто, одна справа, що вони торгували, інша справа, що більшість, особливо з побутових предметів і простих елементів озброєння, виготовлялась безпосередньо на Січі.”

Є й вітрина – кут хати, з кахляною грубою під сволоком, що є оберегом. Зазвичай, він прикрашався хрестоподібними орнаментами. Ця вітрина власне презентує різноманіття тих орнаментів, які використовували гончарі для того, аби прикрасити українську кахляну грубу. На ній можна побачити і рослинні орнаменти, геометричні, й сюжетні композиції. Наприклад, по центру дуже поширена на той час композиція “Вершник на коні”.

Традиційно скарби та коштовності асоціюються з рундуком, скринею або ж шкатулкою. Саме тому посередині експозиційної зали розміщені три скрині. Перша наповнена посудом, одягом та озброєнням. У іншій – речі особистого вжитку. А от третя демонструє колекцію монет. Для того, аби більш детально оглянути представлені матеріали та дослідити пам’ятки, відвідувачі можуть скористатися збільшувальним склом із підсвічуванням. 

“Цю експозицію ми присвятили маленькому нашому ювілею, – ділиться генеральний директор Національного заповідника “Хортиця” Валерій Шевченко. – 20 років тому, у 2004 році був закладений перший камень будівництва історико-культурного комплексу “Запорозька січ”, і під це свято ми відкриваємо, я вважаю, дуже цікаву експозицію.”

“Ви знаходите, зберігаєте, а головне — популяризуєте історію та культуру. Звісно, головна вдячність це нашим військовим, справжнім нащадкам запорізького козацтва, які дозволяють нам сьогодні працювати, виконувати свої обов’язки, жити в більш-менш мирному, а головне – в українському Запоріжжі,” – додає заступник голови ЗОВА Михайло Семікін.

Відвідати виставку “Скарби, що зберігав Дніпро” можна до кінця року з середи по неділю у історико-культурному комплексі “Запорозька Січ”.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі